Розташований між Адріатичним та Іонічним морями, на самому краю “італійського каблука”, півострів Саленто – це край зі своїм унікальним характером. Здається, що пориви двох морів пронизують тут повітря, а фасади будівель сяють так, ніби середземноморський вітер здуває з них пил. Архітектура вражає: з одного боку – бароко леччезе, що вирізняється багатою орнаментикою, але в природних кольорах, без зайвої позолоти, яка переповнює класичне бароко. З іншого боку – акуратні будинки з підлогами з місцевого каменю або цементної плитки, побіленими стінами і склепінчастими стелями, які надають піднесеності навіть найскромнішим інтер’єрам. Однією з таких будівель є Палаццо Едмондо. Фотограф Агі Сібіга запрошує нас у фотографічну подорож цим регіоном.
Архітектура Саленто – це надзвичайне поєднання стилів, що відображає багатство культурних впливів. Грецькі, турецькі, германські та італійські традиції зустрічаються тут і формують характер регіону протягом століть.
Всього за 15 хвилин їзди від галасливого Лечче, відомого своєю архітектурою в стилі бароко, розташоване тихе містечко Монтероні-ді-Лечче. Історичний центр міста сповнений церквами та каплицями, а на чарівних площах можна спостерігати за неспішним життям місцевої громади. Вузькі бруковані вулички прикрашають приглушені фасади старовинних кам’яниць з декоративними кам’яними порталами, характерними для цього регіону. Один з таких порталів веде до зовні непримітного Палаццо Едмондо 16 століття.
Слово “палаццо” звучить гордо і одразу наводить на думку про палац. Тим часом, в Італії “палаццо” – це найчастіше термін для позначення таунхаусу. У випадку з Палаццо Едмондо за скромним фасадом насправді ховаються інтер’єри, гідні палацу – витончені, приглушені та відповідні тенденції “тихої розкоші”.
Після років забуття будівля 16-го століття повернула собі колишню славу завдяки відданості та рішучості її нового власника, Маттео Шуєра. Трирічні ремонтні роботи, що проводилися під пильним наглядом архітектора Луки Бальдацці, мали на меті непомітно впровадити сучасні зручності, зберігши при цьому первісний характер будівлі.
Кожна деталь була ретельно продумана. Величні стелі з характерним зірчастим склепінням були оновлені традиційною вапняною штукатуркою. Там, де це було можливо, було збережено оригінальну підлогу “коччопесто”, а в одній зі спалень було створено декоративну мозаїку з врятованих цементних плиток. Оригінальні міжкімнатні двері 16-го століття також були відреставровані, щоб зберегти та увічнити історію будівлі.
Своєрідний червоний колір стін кімнати відпочинку на верхньому поверсі може здатися фантазією архітектора, але цей колір з’явився під час зняття чергових шарів фарби. Іноді історія виявляється в найменш очікуваних місцях.
Особливої уваги заслуговують ванні кімнати. Найбільша з них, викладена оригінальними кам’яними кубиками “чанче”, вражає цегляною ванною, яка гармонійно поєднується із зірчастою склепінчастою стелею, типовою для цієї частини Італії. Щоб потрапити до наступної ванної кімнати, треба пройти через зовнішній прохід. Там центральну роль відіграє виготовлений на замовлення цементний умивальник, освітлений природним світлом, що проникає крізь отвір у стелі.
Сучасність входить в Палаццо Едмондо тонко і делікатно, не порушуючи оригінальної ідентичності будівлі. Прикладами цього є сталева кухня від TM Italia, що виблискує серед вапнякових стін; диван Camaleonda від B&B Italia, ікона дизайну у вітальні; і старий обідній стіл, оточений культовими стільцями Thonet.
Зовнішній вигляд Палаццо Едмондо був втілений в життя завдяки архітектурній студії Rebediani Scaccabarozzi Landscapes. Усередині обнесеного стіною простору було створено таємничий сад з кам’яним басейном “П’єтра Лекчезе” в його центрі. Оточений старовинною колонадою та запашними апельсиновими і мандариновими деревами, сад випромінює інтимну атмосферу. Кожен камінь саду пронумерований, відреставрований і розміщений відповідно до свого початкового положення.
текст і фотографії: Агі Сібіга(https://agi.ms)
Читайте також: Італія | Історія | Кам’яний будинок | Особливе | whiteMAD в Instagram
