Розташований на промисловій околиці Берліна, “Маузебункер” є суперечливою іконою бруталізму. Будівля нагадує бетонний військовий корабель із синіми гарматами. З 1980-х років у “мишачому бункері” з ініціативи Вільного університету Берліна проводилися лабораторні досліди на тваринах. Після припинення етично сумнівної діяльності над будівлею нависла загроза знесення, але під тиском активістів влада погодилася її відреставрувати.
Мишачий бункер
У 1960-х роках керівництво Вільного університету Берліна планувало побудувати лабораторію для експериментів над тваринами. На околиці Берліна, зокрема в Ліхтерфельді, вже існував невеликий лабораторний комплекс з такою ж важкою бетонною архітектурою. З цієї причини завдання спроектувати нову будівлю було доручено подружжю Хенських. Герд і Магдалена Хенські на той час вже були відомі своїми численними модерністськими і, насамперед, бетонними проектами в місті.
Під час роботи над проектом Маґдалена з невідомих причин припинила співпрацю з Гердом. Герд продовжив працювати з Куртом Шмерсовим, а будівництво розпочалося у 1971 році і тривало цілих десять років. Проект одразу ж викликав спротив активістів, а вартість інвестицій зросла до величезної суми. Тим не менш, Маузебункер був побудований і з моменту завершення будівництва почав притягувати своєю важкою архітектурою. Цікаво, що будівлю охрестили “мишачим бункером” (Mäusebunker), що пов’язано, звісно, з діяльністю лабораторії, але її офіційна назва – Науково-дослідний інститут експериментальної медицини.
Корабель
Бетонні схили були розбиті невеликими виступаючими вікнами у формі піраміди. Така форма була характерною для Герда Генскі, а професором, який сформував незвичний смак архітектора, був Петер Поельціґ, син знаменитого Ганса Поельціґа. Бетонна конструкція розташована в шаховому порядку та імітує елементи справжнього військового корабля. Помітні місток, палуба та ілюмінатори в стрічках. Також варто відзначити вентиляційні труби, що нагадують сині гармати крейсера.
Усередині вчені розводили мишей, курей, свиней та інших лабораторних тварин для тестування вакцин. Однак тварини були не єдиними, хто піддавався впливу потенційно небезпечних речовин, оскільки будівля була частково збудована з азбесту. Більше того, кілька науковців померли через тривалий контакт зі шкідливим матеріалом. Після майже 30 років використання лабораторію закрили назавжди.
Бетонний монстр
Будівля перебувала під загрозою знесення з 2010 року, але з часом влада зосередилася на пошуку альтернативного застосування для скандального “корабля”. Численні виставки, що демонстрували унікальність архітектури Маузебункера, допомогли врятувати будівлю, і в 2023 році місто внесло її до списку історичних пам’яток. Цікаво, що наступний власник, лікарня “Шаріте”, не був прихильно налаштований до незвичної архітектури будівлі. Професор лікарні назвав Маузебункер монстром.
Зараз існує безліч ідей щодо майбутнього будівлі. У стерильних приміщеннях колишньої лабораторії можна було б розмістити художню галерею, скеледром або серверну. Однак конкретних планів щодо реалізації цих ідей поки що немає. Врятувати будівлю від знесення закликали архітектори та шанувальники бруталізму, але у Маузебункера також є чимало противників. Не дивно, що така важка і залякуюча архітектура викликає у декого негативні емоції. До того ж, над бетонною машиною війни досі висить привид експериментів над тваринами.
Джерело: Покинутий Берлін
Читайте також: Архітектура | Цікавинки | Берлін | Німеччина | Бруталізм | Бетон | whiteMAD в Instagram
