Архітектурне бюро Plus One Architects реконструювало будинок XIX століття в сільській місцевості, що розташований у чеському регіоні Височина. Модернізація зосередилася на верхньому поверсі будівлі. Дизайнери мали аж 144 кв. м площі для облаштування як заміської дачі для відпочинку сім’ї та гостей власників маєтку. Незважаючи на значні зміни, було збережено історичне планування з кам’яною стіною з боку дороги та дерев’яними воротами комори.
Сільський будинок XIX століття
Будинок стоїть на краю ділянки, в оточенні м’яко хвилястого лісового ландшафту. З боку в’їзду його захищає кам’яна стіна, за якою розкинулися господарські будівлі та житлова частина маєтку. Будівля 1820 року перейшла до рук нинішніх власників у 1993 році. Протягом наступних років вони поступово проводили роботи з фасадами, щоб повернути сільській садибі її первісну красу. Роботи та фінансових витрат було настільки багато, що лише кілька років тому подружжя відремонтувало перший поверх будинку. Ця подія відкрила їм шлях до подальших ремонтів на горищі. Нове оформлення цієї площі враховує стиль першого поверху, однак не є його буквальним продовженням. Воно обмежується кількома подібними матеріалами, такими як масивна деревина ялини та оголена кам’яна стіна.

Темрява як дизайнерський інструмент
У приватній частині мансарди дизайнери з Plus One Architects застосували гаму темних тонів, що є досить нетиповим для чеських сільських будинків. Вони поєднали її з суворими фактурами, щоб отримати спокійні, приглушені інтер’єри. У поєднанні з продуманим освітленням вдалося обмежити візуальні подразники, що сприяє відпочинку. Архітектори розглядали темряву як активний інструмент для побудови композиції мансарди, що проектувалася. Темні приміщення та затишні куточки створюють відчуття приємної інтимності та відокремленості від зовнішнього світу.
Реконструкція старого будинку
Реконструкція мансарди старовинного будинку охопила насамперед зношений кроквяний каркас. Це дозволило збільшити корисну площу та створити там більше приміщень. Крім того, було піднято рівень підлоги, вирівнявши висоту по всьому плану, а також побудовано нові сходи, що з’єднують обидва поверхи. «Зміни на горищі дозволили нам встановити нові вікна в існуючі отвори в кам’яній стіні та пропустити світло глибоко всередину. Воно проникає більш опосередковано, що підсилює спокійну атмосферу цього місця», — пояснює архітекторка Катержина Прухова. Вікна, частково відсунуті від рівня підлоги, відкривають зсередини лише верхні частини рам. Їх доповнили віконницями, які дозволяють регулювати рівень приватності та контакту з оточенням.

Нові функції після ремонту
Інтер’єр розділено на дві зони з різною атмосферою. Приватна частина містить спальню та гардеробну, оформлені в темних тонах. Гостьові кімнати, натомість, спроектовані у світлішому, стриманішому стилі, що нагадує стандарти, відомі з хороших готелів. Між ними розташований центральний простір з баром, місцем для бесід та робочим місцем, у разі потреби. Поруч зі сходами розташовані ванна кімната та туалет. Влітку комфорт забезпечує кондиціонер, а взимку — радіатори, чудова ізоляція та розсувна перегородка біля сходів.
Будинок у селі та його матеріали
Домінуючим матеріалом, який можна побачити в багатьох місцях будинку, є чорний граніт. Він використовується, зокрема, у ванній кімнаті та як стільниця бару, яка плавно переходить у робочу поверхню під похилим дахом. Відкрита кам’яна стіна — ще один виразний акцент інтер’єру. Варто також звернути увагу на деталі, такі як розсувні двері, пристосовані до нерівної лінії стіни. У центрі будинку встановлено сталеву стійку з поворотним кріпленням для телевізора, виготовленим на замовлення. Особливу атмосферу мансарди створює непряме освітлення, таке як лампи, відбите світло та вбудовані світлодіодні стрічки з регульованою інтенсивністю.

Наступний етап життя старовинної садиби
Неабияке значення під час проектування мала обізнаність власників з будинком, що дозволило уточнити обсяг робіт та спосіб їх виконання. «Власники з самого початку знали, що не хочуть поспішати з ремонтом. Для них важливими були продумані дії та висока якість, навіть якщо це вимагало трохи більше часу», — підкреслює архітекторка Петра Ченціалова. Реалізацію багатьох елементів доручили місцевим майстрам, що сприяло поступовій та усвідомленій трансформації будівлі. Результатом цих робіт стала не різка метаморфоза, а черговий етап у довгій, понад 200-річній історії будинку.
проект: Plus One Architects
реалізація: 2023–2025
фото: Радек Шреттр Улегла
Читайте також:Чехія|Літній будиночок|Мінімалізм|Інтер’єри|Дерево|whiteMAD в Instagram





