Варшава, хоч і була значною мірою зруйнована під час Другої світової війни, все ще приховує на своїх вулицях перлини архітектури в стилі модерн. Одним з найяскравіших прикладів цього стилю є Банківський будинок Вільгельма Ландау на вул. Сенаторській, 38. Побудований на початку 20 століття, будинок, незважаючи на пізніші трансформації, залишається свідченням епохи, коли елегантність і функціональність злилися воєдино у функціональній архітектурі.
Банкірський дім Вільгельма Ландау – історіяспорудження будівлі
Засновник банку Вільгельм Ландау розпочав свій бізнес у Варшаві в 1857 році, відкривши вексельну контору на вулиці Орла. Його підприємницький дух і фінансовий успіх дозволили йому розширити свою діяльність, в тому числі до Лодзі, та інвестувати в нерухомість. На початку 20 століття банк придбав земельну ділянку на вулиці Сенаторській, де мав бути побудований представницький будинок. У 1903 році було оголошено конкурс на його проект, який виграв Станіслав Ґрохович. Його бачення модифікував Густав Ландау-Гутентеґер, архітектор, що спеціалізувався на стилі модерн, який раніше спроектував лодзьку філію банку. Будівельні роботи тривали з 1904 по 1906 рік і здійснювалися варшавською будівельною компанією “Ф. Мартенс і А. Дааб”. Через обмежений простір будівля мала бути меншою за лодзьку, але все одно вражала своєю деталізацією та увагою до пропорцій.
Архітектура та оздоблення в стилі модерн
Двоповерхова будівля має високий перший поверх і корисне горище. Чотирнадцятиосьовий фасад увінчаний балюстрадою з декоративними завершеннями. Центральну частину будинку виділяв ризаліт, який завершувався арковим причілком, а над ним височів ефектний купол з ліхтарем (на жаль, знятий після війни разом з орнаментикою аттика і частини фасаду). Прохід до внутрішнього двору був розміщений на крайній північній осі. Головний вхід вів до вестибюлю з напівкруглими сходами, за якими розкинулася простора касова зала, перекрита скляним плафоном. В інтер’єрах у стилі модерн переважали пастельні відтінки сепії та рожевого, декоративна ліпнина, орнаментальна плитка, різьблені панелі та дерев’яні балюстради, прикрашені рослинними мотивами. Будівля була обладнана сучасними технологіями, такими як центральне опалення, газ, електрика та кондиціонер.
Особливим нововведенням стала система обігріву скляного плафона над касовим залом, яка запобігала накопиченню снігу і відводила воду, що конденсувалася на його поверхні. Подбали також про захист грошей, золота та інших цінностей, що зберігалися в касі, збудувавши сучасне і безпечне, як на той час, сховище. 28 червня 1920 року відбулося широко розрекламоване вторгнення до сховища. Про нього писала вся тогочасна столична преса. Станіслав Чвіль і Губерт Кріґер викопали під будівлею яму, проникли до сейфу і викрали багато коштовностей і грошей. Поліція затримала злодіїв і засудила їх до тюремного ув’язнення.
Банківський дім Вільгельма Ландау та його подальшадоля
Банк Ландау працював на цьому місці до 1925 року, після чого його приміщення перейшло до Польського промислового банку, який збанкрутував на початку 1930-х років. Під час Другої світової війни будівлю пристосували під Мальтійський військовий шпиталь. Його підвал використовувався як операційний зал і склад, а на першому поверсі – як аптека. Незважаючи на інтенсивне використання, будівля пережила війну у відносно доброму стані, хоча і втратила, серед іншого, світловий люк у касовому залі. 1 серпня 1944 року, після п’яти років німецької окупації, розпочалося Варшавське повстання. Філія шпиталю в той час працювала також у сусідньому палаці Мнішеків, де зараз розташоване посольство Бельгії. Під час боїв тут знаходили притулок як поранені повстанці, так і німецькі солдати та цивільні особи. Під час двох евакуацій шпиталю, які відбулися 7 і 14 серпня, німці стратили близько 30 поляків в околицях банку.
Нова будівля в 1907 році і будівля сьогодні. Джерело: Національний музей у Варшаві та WhiteMAD/Mateusz Markowski
Після 1945 року будинок перейшов у власність державних установ. У перші повоєнні роки тут містився столичний центр партійної пропаганди ПОРП, а згодом ПЗПР. У цей період (близько 1951 року) будівля зазнала найсерйозніших змін – було знято характерний купол. У 1956 році будівля була передана Польському скаутському об’єднанню, а пізніше – Міністерству освіти. З 1990-х років будівля використовується Французьким інститутом, який провів реконструкцію будівлі, на жаль, без відновлення втрачених архітектурних елементів.
Сучасний стан і майбутнє будинку на вул. Сенаторській, 38
Будівля, хоч і внесена до реєстру історичних пам’яток у 1984 році, вже багато років чекає на повноцінну реставрацію. У 2015-2018 роках тут тимчасово розміщувався Парк мініатюр Мазовецького воєводства, але відтоді він залишається занедбаним. Його стан погіршується настільки, що на фасаді встановили сітки, щоб захистити перехожих від падаючої штукатурки. Майбутнє однієї з найцінніших варшавських споруд у стилі модерн є невизначеним, хоча існують твердження, що вона потребує реконструкції та відновлення оригінального купола та інших елементів.
Джерело: sekretywarszawy.pl, blog.magiawarszawy.pl
Читайте також: модерн | кам ‘яниця | місто | Варшава | архітектура в Польщі
Будинок у 1907 та 2025 роках. Джерело: Цифрова бібліотека Варшавського політехнічного університету та WhiteMAD/Mateusz Markowski
Банківський дім Вільгельма Ландау – будівля з куполом у 1920-х роках і без купола у 2025 році. Джерело: Національний архів у Варшаві та WhiteMAD/Mateusz Markowski
