Дві сім’ї оселилися у старій водонапірній вежі 1915 року. Проект реконструкції та адаптації об’єкта в місті Ньїв-Леккерланд розробили Рууд Віссер та Фумі Хошино зі студії Team Tonbo, відкривши його інтер’єри на панораму річки Де-Лек та голландських польдерів.
Будинок у водонапірній вежі 1915 року
Вежа стоїть на протипаводковій дамбі на околиці Ньїв-Леккерланда на півдні Нідерландів. Її звели у 1915 році як об’єкт водопровідної інфраструктури. Шестикутний об’єм має діаметр близько 9 метрів, а його розташування забезпечує виняткові краєвиди. З одного боку видно річку Де-Лек, з іншого — розлогий польдер із численними вітряками. За гарної погоди можна навіть розгледіти знамениті вітряки в Кіндердейку. У 2013 році об’єкт придбали двоє кузенів, які виросли в будинку, розташованому поруч із вежею. Тоді їм було лише по 21 рік. Спочатку вони хотіли проводити роботи поетапно, але їм також хотілося якнайшвидше почати життя в новому домі. Тим часом обоє завели сім’ї.
Великі вікна з видом на Нідерланди
За проект реконструкції відповідає архітектурне бюро Team Tonbo, очолюване Руудом Віссером та Фумі Хошіно. Головним викликом для архітекторів було забезпечити більшу кількість денного світла без кардинального втручання в характер понад столітньої вежі. Існуючі вікна у формі ромбів було збережено, тоді як нові отвори отримали досить вільний ритм і були розміщені відповідно до планування приміщень. Великі вікна від підлоги до стелі відкривають інтер’єри на річку та польдер, водночас гармонійно поєднуючись із суворим об’ємом споруди. У спальнях встановлено вертикальні дерев’яні жалюзі, які виконують функцію штор і забезпечують приватність.
Дві квартири у водонапірній вежі
Архітектори розділили інтер’єр вежі на три частини. Внизу розташована садова кімната висотою у два поверхи, поєднана з навколишнім середовищем будівлі, а вище розміщено дві незалежні квартири. Кожна з них займає два поверхи: на одному спроектовано вітальні, на другому — спальні. Планування кожної квартири адаптовано до конкретного напрямку виду. Одна виходить на річку Де Лек, інша — на польдер. Спіральні сходи дозволяють поступово відкривати для себе чергові фрагменти голландського пейзажу. Нетипова геометрія будівлі безпосередньо вплинула на планування інтер’єрів та спосіб використання окремих приміщень.
Реконструкція своїми руками
Значну частину робіт виконали самі власники. Протягом багатьох років вони перебудовували вежу та її найближче оточення, пристосовуючи їх до потреб своїх сімей та власного смаку. Проєкт було реалізовано з відносно невеликим бюджетом, що мало велике значення під час адаптації нетипової споруди промислового походження. Архітектори дотримувалися при цьому простого принципу: не перетворювати водонапірну вежу на звичайний будинок, а пристосувати її до комфортного життя. У 2020 році проєкт отримав Dutch Watertowerprize — нагороду, що присуджується за найкращу адаптацію водонапірної вежі в Нідерландах. Журі високо оцінило насамперед збереження колишнього об’єму споруди, великі скляні фасади, що відкривають інтер’єри на пейзаж, а також вміле використання невеликого бюджету.
проект: Team Tonbo
архітектори: Рууд Віссер та Фумі Хошино
фотографії: Рене де Віт
Читайте також: Нідерланди|Цікавинки|Рекомендовано|Метаморфоза|whiteMAD в Instagram
