Проект інтер’єру було розроблено для молодої подружньої пари, яка прагнула знайти баланс між функціональністю повсякденного життя та простором, здатним розвиватися разом із їхніми потребами. Нейтральна кольорова гама, продумане планування та вміле використання світла створюють основу, яка має служити роками.
Основою композиції стало обмеження матеріалів бежевими відтінками, теплою білизною та натуральним деревом. Стіни та дверні коробки, виконані у відтінку кремового білого, створюють спокійний фон, на якому вигідно виділяються вибілені дубові дошки та меблі, оздоблені шпоном. Поєднання двох відтінків дуба вносить тонке різноманіття фактур, водночас зберігаючи цілісність усього помешкання. Інтер’єр доповнюють золоті акценти — елегантні, але ненав’язливі — які були побажанням замовників і гармонують із класичним характером будівлі.
Нейтральна основа
Одним із ключових задумів проєкту було створення простору, який гармоніюватиме з речами мешканців. У вбудованих меблях передбачено місце для книг, сімейних реліквій та предметів, привезених із подорожей. Саме вони з часом мають заповнити інтер’єр і надати йому індивідуального виразу. Замість чітко визначеного стилю було створено основу, завданням якої є адаптація до мінливих потреб мешканців.
Найбільшою функціональною зміною стало об’єднання вітальні з кабінетом. Великі засклені двері дозволяють незалежно використовувати обидві кімнати, а водночас відкривають їх одна до одної, покращуючи пропорції сприйманого простору. Зона відпочинку стала більш освітленою, а кабінет (замість того, щоб виконувати роль відокремленої кімнати) став невід’ємною частиною композиції.
Сучасна інтерпретація амфілади
Перехід між кімнатами розміщено на осі, визначеній столом та широкими полицями, що слугують його фоном. Цей свідомий прийом впорядковує багатофункціональний інтер’єр дещо нестандартної форми, надаючи йому чітку структуру. Це рішення нагадує планування, відоме з міських будинків, — амфіладу, в якій послідовні приміщення виходять на одну вісь, створюючи послідовність краєвидів. Це класичний метод створення престижу простору, що досягається завдяки рішенням, прийнятим на етапі планування врізок.
У квартирі також подбали про свободу пересування — за винятком вітальні, усі кімнати мають два незалежні входи. Завдяки цьому планування є більш гнучким, а повсякденне життя стає більш плавним.
Кухня в центрі
Кухня відіграє важливу роль у повсякденному житті мешканців. Її розмір і планування відповідають потребі у вільному приготуванні їжі та зберіганні продуктів, а острів із барними стільцями підкреслює товариський характер цієї частини квартири. Міцні матеріали та класичні рішення підібрано так, щоб забезпечити довговічність і позачасовість. Це простір, у якому мешканці люблять проводити час, тому він став природним продовженням вітальні.
Ванні кімнати спроектовані в дусі простоти — використано один вид плитки, вишуканість і позачасовість якої формують характер інтер’єру. Загальний вигляд доповнюють вбудовані меблі з натурального шпону, завдяки чому приміщення гармонійно поєднуються з рештою квартири.
Кабінет
До робочого простору поставилися з такою ж увагою, як і до решти приміщень. Архітекторка подбала про те, щоб кабінет став повноцінною кімнатою, взаємодія якої з вітальнею дозволяє поєднувати професійні обов’язки з домашнім життям. Завдяки заскленим дверям простір залишається гнучким — його можна відкрити, коли робота переплітається з повсякденним життям, або закрити, коли потрібна концентрація.
Загальний вигляд базується на лаконічному поєднанні матеріалів і кольорів, але не позбавлений виразності. Характер квартири формують пропорції, світло, столярні вироби, деталі та, насамперед, речі мешканців, які з часом дедалі сильніше визначатимуть цей простір.
проект: Ула Шенхофер
фото: Ганна Полчинська — «Хроніки»
Читайте також: Квартира | Інтер’єри | Mid-century modern | Рекомендовано | whiteMAD в Instagram
