Кришталевий палац (англ. The Crystal Palace) у Лондоні важко назвати палацом. Ця споруда 19 століття зі скла та чавуну більше нагадувала величезну оранжерею. Її побудували для Великої виставки 1851 року, як головний виставковий зал і символ промислового прогресу в Англії. Архітектор Джозеф Пакстон створив сучасну і функціональну споруду, яка проіснувала до 1936 року, після чого його творіння поглинула пожежа.
Хоча виставки такого типу проводилися з середини 18 століття, саме Всесвітня виставка 1851 року стала першою по-справжньому “великою”. Для демонстрації досягнень усіх народів було збудовано окрему будівлю. Кришталевий палац був дітищем садівника і члена парламенту Джозефа Пакстона.
Вікове суперництво
Середина 19 століття була часом запеклого суперництва між Англією та Францією. З цієї причини на виставці домінували технологічні досягнення саме цих двох країн. Варто зазначити, що за сім років до цього французи захопили світ першим калькулятором (арифмометром) і першими доступними фотографіями (дагеротипами). Принц Альбер, Генрі Коул і все Королівське товариство заохочення мистецтв, мабуть, підготували щось таке, що могло вразити.
Один лише виставковий зал піднімав ставки. Французи організували майже 4 000 стендів у 1844 р. Для порівняння, Кришталевий палац Пакстона вмістив аж 14 000 експонентів. Французькою виставкою керував король Луї Філіпп I. Британську відкривала наймогутніша правителька світу на той час – королева Вікторія. Таких порівнянь можна навести безліч.
Але що ж було представлено в Кришталевому палаці? Перш за все, найбільший у світі діамант того часу “Кох-і-Нур” та рідкісний рожевий діамант “Дар’я-і-Нур”. Крім приголомшливих дорогоцінних каменів, на виставці були представлені прототип факсимільного апарату, лічильна машина, револьвер “Кольт” і вдосконалені дагеротипи. Звісно, не бракувало дорогоцінних виробів із золота, дерева та срібла. Інноваційність заходу полягала в презентації сучасних технологій виготовлення конкретних предметів.
Розкладний палац
Конструкція палацу складалася зі збірних модулів. Таке рішення допомогло заощадити деякі ресурси на інтер’єрах. Велику “оранжерею” не потрібно було обшивати дорогою шкірою чи деревом. Скло з фабрики братів Ченс у Сметвіку випускалося в уніфікованих розмірах, а це означало, що Пакстону довелося використовувати деталі масового виробництва.
Будівля розміром 564 × 39 м була зведена всього за дев’ять місяців. У найвищій точці палац сягав 51 м. Архітектор втілив багато цікавих рішень. Окрім вищезгаданих модулів, Пакстон розробив систему вентиляції на основі механічних люків. Другим способом охолодження “теплиць” були брезентові полотнища, підвішені на деяких вікнах. Були розроблені машини для підмітання підлоги, пил з якої потрапляв між відповідним чином розташованими панелями. Архітектор продумав усе – від брукованого даху до запатентованих водостоків. Винахід Пакстона відводив воду через спеціальні труби, заховані в каркасі будівлі. На додачу до всього, всередині, як і належить оранжереї, були посаджені дерева, а також вишукана зелень і фонтан.
Собаки, коти і динозаври
Після закінчення Всесвітньої виставки палац розібрали і знову зібрали на пагорбі Сайденхем. Тимчасову конструкцію будівлі довелося зміцнити і переробити. Будівлю розширили і встановили бруковані дахи по всій довжині залу. Новий Кришталевий палац став більшим, вищим і зеленішим. Перебудований таким чином палац мав стати новою постійною виставковою залою.
На пагорбі Сайденхем показували твори мистецтва, моделі динозаврів і циркові трюки. Кришталевий палац був модним місцем для виставок. Туди часто приходили знаменитості того часу, такі як Джузеппе Гарібальді, Федір Достоєвський і Чарльз Дарвін. У 1870-1880-х роках тут проходили виставки собак, голубів, екзотичних тварин і перша в світі виставка котів. Всередині навіть встановили орган, і Кришталевий палац став частково концертним залом.
Людський зоопарк
Багато заходів, що проводилися в палаці, були пов’язані з колоніальними успіхами Британії. Були представлені далекі африканські культури, їхні костюми, зброя… а також самі жителі Чорного континенту. Аналогічна виставка, присвячена Індії та Азії, також була організована на початку 20-го століття. Кульмінацією став Фестиваль імперій у 1911 році. На ньому демонструвалися досягнення різних домініонів Британської імперії (Канади, Південної Африки, Австралії тощо). Були навіть відтворені у збільшеному масштабі будівлі їхніх парламентів. Усе це було приурочено до коронації короля Георга V.
Після Першої світової війни палац перетворили на Імперський військовий музей. Звісно, виставки все ще можна було побачити в іншій частині величезної будівлі. До 1920-х років будівля вже потребувала нагальної реконструкції. Поганий стан споруди відштовхував людей від відвідування цього місця. Завдяки зусиллям директора палацу сера Генрі Бакленда вдалося зібрати кошти і провести необхідні ремонтні роботи. Оновлена будівля знову почала приваблювати відвідувачів.
Кристал-Палас Ф.К
Окремо варто згадати про парк. Парк Кришталевого палацу був дорогим садом з фонтанами, ставками та першими у світі 33 скульптурами динозаврів. Цікаво, що для тогочасного світу відкриття та вивчення великих рептилій було справою свіжою. Череп гігантського предка лінивця подарував парку сам Чарльз Дарвін. Згодом територія парку стала спортивним об’єктом. На полях Кристал-парку грали в крикет і футбол. До 1915 року в парку тренувався і проводив матчі футбольний клуб “Кристал Пелас”. Легкий доступ до всього комплексу забезпечували дві залізничні станції. Одна з них функціонує і сьогодні.
Історія найвідомішого виставкового залу “Прекрасної епохи” обірвалася в 1936 році: невелике загоряння в жіночій роздягальні переросло в пожежу. Вечірня пожежа спалила весь палац, незважаючи на зусилля понад 400 пожежників. Будівля не була належним чином застрахована, через що від планів реконструкції довелося відмовитися.
Кінець епохи
Вінстон Черчилль назвав пожежу в Кришталевому палаці “кінцем епохи”. Карл Маркс, напевно, посміхнувся б посмертно, побачивши ненависну будівлю у вогні. Саме під час Великої виставки філософ зробив свій висновок про “концентрацію влади” та “капіталістичний фетишизм”. У свою чергу, останній директор, сер Генрі Бакленд, як ніхто інший розумів всю серйозність катастрофи. До того ж, у південній вежі будівлі згоріли прототипи механічного телевізора, спроектованого Джоном Логі Бердом (John Logie Baird).
Численні спроби відбудови були невдалими. Намагалися британці, а потім навіть китайці. Сьогодні Кришталевий палац є символом втраченої могутності Англії. Він був побудований, коли Лондон був столицею світу і асоціюється з цим фактом у старших поколінь англійців. Адже саме в “кришталевих” інтер’єрах виставлялося все, що пропонував далекий від Європи світ.
Джерело: Domus
Читайте також: Архітектура | Історія | Цікаві факти | Лондон | Великобританія | Скло | whiteMAD в Instagram
