Віадук де Мійо (фр. Viaduc de Millau) – багатопролітний міст-віадук, що перетинає долину річки Тарн на півдні Франції, в регіоні Окситанія. Конструкція віадука, будівництво якого було завершено у 2004 році, сягає 343 метрів у висоту, перевершуючи навіть знамениту Ейфелеву вежу. Цей вражаючий проект був реалізований командою на чолі з французьким інженером Мішелем Вірлоге та британським архітектором Норманом Фостером і його бюро Foster and Partners. Споруда вважається одним з найважливіших інженерних досягнень 21-го століття.
Необхідність будівництва та історія проекту
Ідея мосту народилася у 1980-х роках, коли затори в долині Тарн, особливо влітку, стали серйозною проблемою на маршруті, що з’єднує Париж та Іспанію. Влада вирішила знайти рішення, яке б покращило трафік і зменшило навантаження на місто Мійо. Після багаторічного аналізу та консультацій з архітекторами та інженерами, у 1996 році було прийнято рішення про будівництво підвісного мосту. Будівництво розпочалося в грудні 2001 року, а вже через три роки – 14 грудня 2004 року – міст було офіційно відкрито.
Незвичайний дизайн і технологія
Віадук Мійо має довжину 2460 метрів і складається з восьми прольотів. Шість центральних прольотів мають довжину 342 метри кожен, а два крайніх – 204 метри кожен. Його підтримують сім масивних пілонів, найвищий з яких сягає 245 метрів, що робить його найвищою мостовою опорою у світі. Цікаво, що за виготовлення та встановлення опор відповідала польська компанія PAECH Construction Enterprise. Сталевий настил проїжджої частини важить близько 36 000 тонн і був піднятий на опори за допомогою передових гідравлічних технологій.
W. Булах, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons
Віадук Мійо – вартість та фінансування
Будівництво мосту коштувало близько 394 млн євро. Інвестиції профінансувала приватна будівельна компанія Eiffage, яка отримала концесію на стягнення плати за проїзд до 2080 року (або раніше, якщо інвестиції окупляться швидше). Ставка плати за проїзд для легкових автомобілів наразі становить близько 8,30 євро в низький сезон і 10,40 євро влітку.
Екологічні та технічні виклики
Під час реалізації проекту виникло багато проблем як технічного, так і екологічного характеру. Критики були стурбовані тим, що міст негативно вплине на ландшафт долини Тарн, а надмірна плата за проїзд відштовхне водіїв від використання нового маршруту. Зрештою, завдяки інноваційним рішенням, конструкція була спроектована таким чином, щоб якнайкраще гармоніювати з навколишньою природою. Крім того, міст контролюється складною системою датчиків, які виявляють навіть найменші відхилення в конструкції, забезпечуючи її довговічність.
Віадук Мійо – рекорди
Віадук Мійо встановив кілька вражаючих інженерних рекордів, ставши одним з найвищих мостів у світі, адже його пілони сягають 343 метрів. Він також може похвалитися найвищими мостовими опорами, найвища з яких, опора P2, сягає 245 метрів. Крім того, його проїжджа частина, підвішена на висоті 270 метрів над долиною Тарн, є найвищою проїжджою частиною в Європі.
Значення споруди
З моменту відкриття міст став іконою сучасної інженерії та однією з найважливіших туристичних визначних пам’яток Франції. Щороку ним проїжджають мільйони транспортних засобів, а кількість туристів, які милуються його дивовижною спорудою, постійно зростає. Це не лише ключовий елемент дорожньої інфраструктури, але й символ сили людського розуму та технічного прогресу.
Джерело: tourisme-aveyron.com, fosterandpartners.com
Читайте також: Подорожі | Цікаві факти | Франція | Архітектура | whiteMAD в Instagram
