Війна залишає свій відбиток на кожній людині, але саме діти несуть її тягар найдовше. Часто не маючи змоги висловити свій травматичний досвід словами, вони шукають вихід у малюнках – простих, сирих і тому вражаюче реальних. Саме такі дитячі свідчення, створені наймолодшими поляками у 1946 році, увійшли до престижного міжнародного списку програми ЮНЕСКО “Пам’ять світу”.
“Пам’ять світу” як мовчазне свідчення війни
У квітні 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО оголосила про своє рішення внести колекцію “Дитячі малюнки та нотатки про воєнні часи в Європі: 1914-1950” до списку “Пам’ять світу”. Серед 17 колекцій з восьми країн було і зворушливе досьє з Архіву нових записів, що складається з понад 7 000 малюнків і зошитів польських дітей, які намагалися зафіксувати свої болючі спогади на папері в 1946 році, всього через рік після закінчення війни. Ця надзвичайна колекція стала результатом загальнонаціонального конкурсу, оголошеного у 1940-х роках тижневиком “Przekrój” з дозволу Міністерства освіти. У ньому взяли участь понад 7 300 дітей віком до 13 років з різних регіонів Польщі. Наймолодшому учаснику було лише 2 роки і 3 місяці.
Зображення, які говорять голосніше за слова
Малюнки зображують жорстоку повсякденну реальність війни: страти, бомбардування, голод, смерть близьких, втечі та переміщення. Деякі з них документують моменти радості після закінчення бойових дій, але переважають зображення, сповнені темних тонів, перебільшених пропорцій і драматизму, оскільки дитяча чутливість не дозволяла дистанціюватися. Технічно роботи дуже різноманітні. Вони створені на обгортковому папері, брістолі і навіть пергаменті. У хід йшло все, що було під рукою: кольорові олівці, туш, акварель, ручки. Формат і стиль іноді були випадковими, але їхній меседж безпомилковий.
Педагог Стефан Шуман, який вивчав вплив війни на психіку дітей, підкреслив, що ці малюнки є історичним документом, не менш важливим, ніж свідчення дорослих. У своїй промові на конгресі SEPEG у 1948 році він сказав:
“Я думаю, що ті, хто досі не знає про те, що відбувалося в нашій країні під час окупації, або не хоче в це вірити, можливо, будуть переконані в істині завдяки малюнкам наших дітей”
Спільна пам’ять європейських дітей
Включення цієї колекції до списку ЮНЕСКО було б неможливим без міжнародної співпраці. Проект був поданий спільно Національним музеєм освіти в Руані (Франція) та Міжнародною дослідницькою та архівною мережею історичних дитячих малюнків з Мейзенгайма (Німеччина) за участі інституцій з Польщі, Чехії, Іспанії, Великої Британії, Канади, Швейцарії та України.
Як зазначає д-р Павел Пьотржик, головний директор Державного архіву у Варшаві:
“Це голоси дітей, які не мали можливості висловити себе словами, але залишили нам пронизливу картину реальності війни. Сьогодні їхнє послання почули і оцінили на міжнародному рівні”
“Пам’ять світу” – Польща серед лідерів
У Міжнародному списку програми ЮНЕСКО “Пам’ять світу” наразі 19 об’єктів з Польщі, дев’ять з яких зберігаються в Державному архіві. Серед них такі перлини спадщини, як рукописи Шопена, автограф рукопису “De revolutionibus” Коперника та таблички з 21 вимогою серпневого страйку 1980 року. Таким чином, Польща посідає одне з перших місць у світовому рейтингу поряд з Німеччиною, Францією, Нідерландами, Великою Британією та Південною Кореєю.
Малюнки, що зберігають пам’ять
Колекція дитячих робіт 1946 року є водночас унікальним і пронизливим історичним документом та зворушливим свідченням колективної травми, відлуння якої сьогодні звучить ще сильніше. Це також урок про необхідність пам’ятати, про невинність, знищену війною, і про надію на те, що кожен голос, навіть найменший, може промовити до світу.
Джерело: tvn24.pl, nowiny24.pl
Фото: Державний архів / Архів нових справ
Читайте також: Історія | Мистецтво | Культура | Графіка | whiteMAD в Instagram
