Створення простору-часу – це мистецтво, яке тонко поєднує живопис і дизайн інтер’єру, надаючи при цьому інструмент для оповіді та естетичного вираження. Його можна порівняти з діалогом між двома спорідненими дисциплінами – архітектурою та живописом, де перша привносить структуру та сталість, а друга – емоції та метафоричну глибину. Як показано в проекті квартири “Червона піч” Кароліни Рохман, розташованої на горищі одного з сопотських таунхаусів 1904 року, житловий простір може бути картиною, зачарованою в чотирьох стінах.
Кожна деталь – від кольору стін до розташування меблів – відображає гармонію, ритм і символіку, що походять з традицій живопису. Натхненням можуть слугувати певні стилі, техніки або епохи, наприклад, голландський живопис 17 століття, філософія повсякденного і прекрасного в якому відображена в способі облаштування інтер’єру.
Проект “Червона піч” – це простір, де живопис зустрічається з літературою, створюючи композицію, сповнену відсилань до мистецтва та поезії. Натхненна голландським жанровим живописом, Кароліна Рохман знайшла ключ до створення гармонії та емоцій у просторі. Центральним елементом квартири є мармуровий камін, який впадає в око, щойно ви переступаєте поріг. Саме камін, згідно з теорією Ролана Барта, виконує роль punctum – точки, яка створює сильне враження і вводить глядача в інтер’єрний наратив.
Камін, хоч і розташований у лимонному просторі, органічно поєднується з наступними кімнатами, в яких домінують приглушені сірі відтінки. У кімнаті з сірими меблями та двома диванами увагу привертає дерев’яний стіл, прикрашений маркетрі – тонке посилання на майстерність ебеністів, художників-деревообробників, чия робота була такою ж точною, як роботи майстрів живопису.
Розглядаючи інтер’єр, як картину, можна помітити тонкий композиційний прийом, який називається “погляд наскрізь” (doorsien) – просторовий отвір, що дозволяє оку проникати з однієї кімнати в іншу. З сірого кольору вітальні ми бачимо мармуровий камін у жовтому обрамленні, а далі – інтенсивні кольори кухні – темно-синій і червоний, що гармонійно поєднуються з коричневим кольором кухонного острова.
Дизайн інтер’єру “Червоної печі” запозичений з голландського живопису не лише кольорами, але й філософією повсякденного життя. Як писав Збігнєв Герберт, голландські інтер’єри відображають “стриману чарівність буржуазії” – гармонію і порядок повсякденного життя. У цьому дусі кухня та їдальня стають просторами, де домінують функціональність та естетика. Темно-сині стіни, червоні акценти та “глянцево-гладкий стіл з важкого дерева” з вірша Чеслава Мілоша (Таблиця II) створюють атмосферу, що нагадує інтер’єри з картин Йоганнеса Вермеєра.
У проекті живопис не тільки надихає, але й буквально з’являється в інтер’єрах. Стеля головної зали прикрашає картина, натхненна натюрмортом Абрахама Міньйона – квіти соковитих кольорів розквітають на чорному тлі, оточені білою ліпниною, що обрамляє їх. Ця тонка алюзія на натюрморт робить інтер’єр “живою картиною – свідченням крихкого життя предметів, як писав Чеслав Мілош.
Як зазначає Герберт, у голландських інтер’єрах мистецтво виконувало утилітарну функцію, а житлові приміщення були “живописним планом домашнього життя”. Цей дух відчувається і в “Червоній печі” – інтер’єрі, який розповідає історію, зокрема, через предмети, кольори. Амфіладне планування кімнат, точна композиція кольорів і деталей, ритмічні переходи між різними зонами квартири створюють космос, натхненний живописом і поезією.
“Червона піч” – це не просто дизайн інтер’єру, це запрошення до діалогу з мистецтвом і літературою, які знаходять своє відображення в житловому просторі. У цьому проекті простір-час стає одночасно і функціональною організацією, і метафорою життя, де краса повсякденності переплітається з витонченою естетикою. У своїй роботі Кароліна Рохман доводить, що архітектура інтер’єру, як і живопис, може бути формою оповіді – зображенням, зафіксованим у просторі.
Дизайн: Karolina Rochman Design
Фотографія: Рафал Ліпський
Читайте також: Інтер’єри | Квартира | Сопот | Архітектура в Польщі | Живопис | Деталь
