У жовтні 2024 року завершилися роботи з консервації олійної картини на полотні під назвою. “Свята Трійця” з римо-католицького костелу св. Івана Милостивого в Орховку, що у Влодавському повіті. Незважаючи на завершення реставрації, наслідки роботи стали предметом гострих дискусій. Критичні голоси, що вказували на недоречні естетичні зміни, розділили громадську думку, піднімаючи питання: збереження чи руйнування?
Історія картини “Свята Трійця” та стан збереження твору
Картина, розміром 210 х 115 см і датована 17-18 століттям, внесена до реєстру рухомих пам’яток Люблінського воєводства. До консервації вона перебувала в дуже поганому технічному стані, що унеможливлювало її експонування в костелі. Численні непрофесійні ремонти, такі як місцеві набори, перефарбування та латки на звороті полотна, суттєво вплинули на його стан. Крім того, картина була без рами і натягнута на зношеному ткацькому верстаті, що становило серйозний виклик для реставраторів.
Картина “Свята Трійця”, стан під час зняття шару бруду, фото Агата Возняк-Німкевич
Роботи з консервації історичної картини
Роботи з консервації, розпочаті о. Яцеком Романеком, тодішнім парохом в Орхувеку, і продовжені о. Томашем Мендреком, теперішнім парохом, проводила Агата Возняк-Німкевич, кваліфікований консерватор станкового живопису. Робота складалася з багатьох етапів. Картину зняли з верстата, очистили від бруду та потемнілого лаку. Також було видалено локальні перефарбування та непрофесійні реставрації шару розчину. Шар фарби був просочений, а дефекти полотна заповнені, що дозволило зберегти колірну та формальну цілісність картини. На завершення було нанесено захисний лак і картину помістили в нову стилізовану раму, пристосовану для її експонування в церкві.
“Свята Трійця” – критика та реакція
Результати роботи викликали критику з боку деяких інтернет-користувачів, які вказували на те, що естетичні зміни картини були занадто далекосяжними. Однією з головних критичних зауважень було видалення перефарбувань, які, на думку деяких коментаторів, були більш цінними, ніж ефект від робіт. Крім того, критикували пошкодження оригінального шару фарби, особливо у верхній і нижній частинах композиції. Однак Агата Возняк-Німкевич заперечує звинувачення, підкреслюючи, що всі роботи були проведені відповідно до принципів мистецтва консервації та на основі досліджень технічного стану картини. Рішення про видалення перефарбувань було зумовлене їхньою несумісністю з оригінальною композицією. Реконструкція була необхідна для пристосування пам’ятки до її літургійного призначення, що вимагало візуальної читабельності та кольорової гармонії. Експерти зазначають, що картину могли писати щонайменше дві людини, що ще більше ускладнювало процес реставрації.
“Свята Трійця” до і після реставрації. Фото: Архів Відділення WUOZ у Хелмі
Люблінський воєводський охоронець пам’яток оголосив про призначення комісії з консервації для переоцінки якості виконаних робіт. До складу комісії увійдуть представники LWKZ, незалежні експерти та підрядник реставраційних робіт. Метою цього є розвіяти сумніви і переконатися, що реставрація відповідала принципам охорони спадщини. Роботи були проведені в рамках гранту, наданого Люблінським воєводським хранителем пам’яток у Любліні в рамках коштів, виділених Люблінським воєводою.
Джерело: Люблінське воєводське управління охорони пам ‘ яток, Охоронець пам’яток
Читайте також: Реновація | Культура | Мистецтво | Цікавинки | whiteMAD в Instagram