Чи може світло, що потрапляє через вікно, покращити концентрацію уваги? Чи впливає вид за склом на наш імунітет? Чи нестача тиші в домі є реальним фактором ризику серцевих захворювань? Ці питання більше не належать до сфери інтуїції чи філософії дизайну – відповіді на них дає наука. В останньому звіті “Здоров’я починається з простору”, підготовленому доктором і фахівцем з нейроархітектури Наталією Ольшевською у співпраці з брендом OKNOPLAST, житловий простір аналізується з точки зору його впливу на організм людини – з точки зору нейронауки, фізіології, хронобіології та екологічної психології. Ця публікація відкриває новий розділ у сприйнятті повсякденної архітектури як інструменту підтримки здоров’я та добробуту людини.
Звіт дає зрозуміти: цілих 91% дня людина проводить у приміщенні. При такому способі життя вікно перестає бути просто джерелом світла – воно стає регулятором біологічних ритмів, передавачем інформації з навколишнього середовища і навіть промоутером настрою і сну.
“Проектуючи вікна сьогодні, ми думаємо про них як про точку контакту людини із зовнішнім світом. Саме через них організм отримує ключові подразники – світло, ритм дня, зелень, мінливість. Звіт підтверджує, що здоров’я починається не з пігулок, а з простору, який ми щодня сприймаємо органамичуття “, – розповідає Зузанна Диба, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю OKNOPLAST Group.
Денне світло – природні “ліки”, вбудовані в архітектуру
Природне світло є одним з найважливіших і водночас найбільш недооцінених регуляторів здоров’я людини. Воно синхронізує добовий ритм, регулює вироблення мелатоніну і кортизолу, покращує настрій і підтримує концентрацію уваги. Вплив денного світла рано вранці спонукає нас до дії, покращує метаболізм і знижує ризик сезонної депресії.
Доступ до денного світла також має безпосередній вплив на якість сну. Люди, які працюють у приміщеннях з вікнами, сплять в середньому на 46 хвилин довше щоночі, ніж ті, хто не має доступу до денного світла. Вплив природного світла протягом дня також знижує рівень втоми до 40%.
“Те, що ми бачимо за вікном – небо, мінливе світло – має реальний вплив на роботу нашого мозку. Тому вікно стає не тільки джерелом світла, але й фактором, що регулює наш добовий ритм, сон і якість відпочинку”, – зазначає автор звіту” – Наталія Ольшевська, лікарка, неврологиня та співзасновниця IMPRONTA
Тиша – не розкіш, а біологічна потреба
Другим ключовим питанням звіту є шум, який все частіше визнається не як незручність, а як екологічний стресовий фактор. Звуки, що генеруються транспортом, побутовими приладами або сусідами, напружують нервову систему, підвищують рівень кортизолу і можуть призвести до хронічної втоми та порушень сну. Навіть помірний нічний шум – вище 40 дБ – викликає мікропробудження, порушуючи глибокі фази сну REM і NREM.
У звіті також наводяться дані досліджень на дітях: лише різниця в 5 дБ у шкільному чи домашньому шумі призводить до затримки на 1-2 місяці у розвитку навичок читання та робочої пам’яті. Тож виходить, що звукоізоляція приміщення – в тому числі вікон – важлива не лише для комфорту, але й для розвитку.
Повітря, що формує настрій і пам’ять
Хоч і невидиме, повітря в закритих приміщеннях є одним з найважливіших факторів навколишнього середовища, що впливають на здоров’я. Тверді частинки PM2.5 та PM10, джерелами яких є вихлопні гази, ароматичні свічки та тютюновий дим, проникають у кров і безпосередньо впливають на мозок. Лише кількагодинний вплив забрудненого повітря може призвести до погіршення концентрації уваги та зниження когнітивних функцій.
“Компанії, що займаються дизайном інтер’єру та облаштуванням приміщень – від архітекторів до забудовників і виробників вікон – сьогодні мають реальний вплив не лише на якість життя, але й на здоров’я людини. Проектуючи простір, ми впливаємо на функціонування організму: добовий ритм, режим сну, рівень енергії, здатність концентруватися та формувати стосунки. Це вже не просто питання естетики – йдеться про свідоме формування середовища, в якому відбуваються основні біологічні та психологічні процеси “, – зазначає Наталія Ольшевська з IMPRONTA.
У звіті також вказується на зв’язок між якістю повітря та емоційним здоров’ям – хронічний вплив пилу може загострювати тривожні та депресивні симптоми, а також підвищувати ризик нейродегенеративних захворювань. Таким чином, вентиляція та циркуляція повітря, одним із джерел якої є вікно, стають невід’ємною частиною турботи про благополуччя.
Велнес-дизайн як будівельний тренд
Висновки звіту не залишають сумнівів – проектування просторів, що підтримують біологічні та емоційні потреби людини, має стати стандартом у сучасному будівництві. Архітектура перестає бути лише функціональною та естетичною – вона стає превентивною.
“Дизайн не повинен бути просто відповіддю на візуальні потреби. Він має бути підтримкою для тіла – його ритму, його регенеративних потреб, його здатності до концентрації. Вікно, як основний сенсорний канал, що зв’язує нас із зовнішнім світом, має фундаментальне значення в цьому процесі “, – підсумовує Зузанна Диба з OKNOPLAST.
Доповідь “Здоров’я починається з простору” – це запрошення до міждисциплінарної розмови про здоров’я, закодоване в просторі – розмови, до якої OKNOPLAST та Наталія Ольшевська запрошують дизайнерів, архітекторів, інвесторів та користувачів.
Вибрані дані зі звіту “Wellness Design” для OKNOPLAST
- Понад 90% часу людина проводить у закритих приміщеннях
- Доступ до денного світла збільшує тривалість сну в середньому на 46 хвилин на день
- Вплив природного світла знижує втому до 40%
- Різниця в шумі на 5 дБ впливає на когнітивний розвиток дитини на 1-2 місяці
- Частинки PM2,5 погіршують концентрацію уваги та робочу пам’ять вже через кілька годин
Звіт та інтерв’ю з Наталією Ольшевською доступні за посиланням: https://oknoplast.com.pl/wellness-design/.
джерело: матеріали для преси компанії Окнопласт
Читайте також: Здоров’я | Житло | Інтер’єр | Особливе | whiteMAD в Instagram
