Мікроквартира площею 25 кв. м у Вроцлаві є доказом того, що ретельне планування та обдумані дизайнерські рішення здатні перетворити невеликий простір на функціональне житло. Архітекторка Анета Мельчарек зробила ставку на стиль «япанді», що поєднує скандинавський мінімалізм із натуральними матеріалами та біофільними елементами. У результаті було створено інтер’єр, який діє заспокійливо, є практичним і сприяє щоденному відпочинку.
Квартира розташована в колишніх залізничних будівлях, які пройшли капітальну ревіталізацію та були перетворені на мікроквартири. Під час модернізації було збільшено вікна, завдяки чому в приміщення потрапляє більше денного світла. Будівлі утворюють компоновку у формі літери С, а посередині з’явився зелений дворик, який видно з вікон помешкання. Це оточення стало природним продовженням ідеї япані — спокійного простору, в якому природа постійно присутня.
Проект був створений як перше самостійне житло для одинокої жінки, але сьогодні квартира вже служить парі. Замовниця мріяла про міську міні-оазу: місце, яке легко утримувати, просте за формою, але водночас затишне і тепле. Пріоритетом була багатофункціональність і можливість швидкої реорганізації простору залежно від потреб.
Функціональне планування та просторові рішення
Інтер’єр квартири має прямокутну форму. Після входу зліва розташована компактна ванна кімната з душовою кабіною, а праворуч — дзеркальна стіна, за якою ховаються місткі шафи для одягу. Дзеркальні фасади візуально збільшують зону передпокою і плавно переходять у кухонну меблі. У кухонному куточку приховано повнорозмірний холодильник та іншу побутову техніку, а висувна з шухляди стільниця виконує функцію міні-острова для приготування їжі.
Далі розташована вітальня з тумбою під телевізор та розкладним диваном. Мобільна їдальня (складний стіл та стільці) дозволяє швидко змінювати призначення простору. Увечері ця частина квартири перетворюється на спальню завдяки системі Murphy’s bed. Ліжко ховається в меблевій конструкції, а після розкладання його можна відокремити від решти інтер’єру за допомогою штори, що висувається з прихованої ніші. Це рішення забезпечує приватність без встановлення постійних перегородок, які обмежували б світло та циркуляцію повітря.
Модифікації та проектні виклики
Архітекторка внесла корективи в розташування перегородок, щоб умістити у ванній вбудовану пральну машину. Були встановлені розсувні двері, що ховаються в стіну, а над ними розміщено верхнє вікно, яке освітлює ванну кімнату денним світлом. Завдяки цьому приміщення здається більшим, хоча його площа мінімальна.
Ліжко, приховане в шафі. Пересуньте повзунок «ДО» і «ПІСЛЯ»:
Найбільшим викликом була багатофункціональність. Квартира мала вмістити зручний кухонний куточок, робоче місце, їдальню, вітальню, простір для занять спортом та повноцінну спальню. І все це без відчуття перенавантаження. Тому більшість меблів є мобільними або компактними, а аксесуари зведені до мінімуму. Були обрані, зокрема, акрилові столики у вінтажному стилі, які візуально зникають у просторі, а також м’які подушки та марокканський вовняний килим, які додають затишку вітальні.
Матеріали, кольорова гама та деталі
Переважають нейтральні кольори: білий, бежевий та сірий, доповнені натуральним деревом та зеленню рослин. Це палітра, що відповідає філософіям вабі-сабі та біофілії. У ванній кімнаті використано бамбукові фасади та стільницю, які гармонують з мікроцементом на стінах та підлозі. У кухні з’явилися скляні цоколі. Цей прийом створює враження, ніби меблі нібито парять над підлогою. Доопрацювання деталей було ключовим. У невеликих приміщеннях кожен міліметр має значення, тому дизайнерка приділяла увагу поєднанню матеріалів, пропорціям та лініям меблів. Саме ці нюанси роблять квартиру цілісною та гармонійною.
Проект створювався на основі спостережень за рішеннями, що застосовуються в мікробудинках та tiny houses. Архітекторка стежила за програмами, присвяченими невеликим просторам, та відвідувала галузеві виставки, де презентуються інноваційні столярні системи. Ці натхнення дозволили їй створити інтер’єр, який, незважаючи на невелику площу, пропонує повну функціональність та комфорт.
_
Про студію:
MUDA.STUDIO— це затишна студія дизайну інтер’єрів з Вроцлава, яку очолюєАнета Мілчарек. Понад десятирічний досвід у створенні приватних та комерційних просторів дозволяє студії бездоганно вжитися в роль інвестора та пропонувати рішення, що відповідають реальним потребам. «Наш стиль — це свідомий баланс між функціональністю та художнім виразом. Ми цінуємо автентичні інтер’єри, вільні від перенасиченості, але сповнені індивідуального характеру та уваги до деталей. Нашою візитною карткою є сміливість у поєднанні кольорів і фактур, а також пошук нестандартних оздоблювальних матеріалів чи вінтажних предметів з душею, які надають кожному проекту унікальної ідентичності. У процесі проектування ми робимо ставку на партнерство та уникаємо зайвого декорування, залишаємо простір для свободи, вірячи, що найкращі інтер’єри — це ті, що живуть та дозрівають разом із людиною», — читаємо на сайті студії.
проект: MUDA.STUDIO Анета Мельчарек, співпраця: Кая Оніхімовська
фото: Жоржета
Читайте також: Вроцлав | Квартира | Стиль «Япанді» | Однокімнатна квартира | whiteMAD в Instagram
