Монастир Супрасль – один з п’яти православних чоловічих монастирів у Польщі. Перші будівельні роботи розпочалися ще в 14 столітті, а в наступні століття комплекс розширювався. Кінець існування величного, розташованого в центрі міста православного храму настав у 1944 році, коли він був підірваний відступаючими німецькими військами. Відбудова пам’ятки розпочалася у 1980-х роках і тривала майже 40 років. Відновлений храм був освячений у 2021 році.
Роботи над головною православною церквою – оборонним храмом на честь Благовіщення – на новому монастирському місці розпочалися у 1510 році. Ченці підтримували широкі контакти з іншими православними чернечими спільнотами на руських землях і Балканах, що зробило Супрасльський монастир одним з найважливіших православних центрів у Першій Речі Посполитій у 16 столітті. Ченці також займалися збиранням і переписуванням книг. У Супрасльському монастирі був особливий культ чудотворної Супрасльської ікони Божої Матері.
Панорама монастиря. Фото: Andrzej Miecznik, CC BY 3.0, через Wikimedia Commons
Монастир перейшов до рук уніатів у 1635 році і майже 200 років перебував під управлінням Василіян. Цей орден значно розширив комплекс будівель, вставивши в монастирську церкву нові барокові меблі та трирядний іконостас із завершенням. Це був один з найвидатніших барокових творів такого типу на всьому Підляшші. Храм був також обладнаний чотирма бічними вівтарями. Орден розпочав видавничу діяльність у Супраслі. Супрасльська друкарня випускала більшість богослужбових книг для потреб уніатської церкви в Речі Посполитій; починаючи з 18 століття тут друкували також світські твори.
Церква в Супраслі у 1890 та 2019 роках. Джерело: Василь Грязнов, Суспільне надбання, через Вікісховище та Lilly M, CC BY-SA 3.0, через Вікісховище
У 1824 році, після того, як Супрасль потрапив під російську анексію, монастир перейшов до Російської православної церкви. Чоловічий монастир продовжував функціонувати до 1915 року, коли ченці подалися втечею, або засланням. У міжвоєнний період монастирські будівлі належали салезіянам. У 1939-1941 роках монастир був спустошений радянськими військами, які розквартирувалися тут. У церкві св. Івана Богослова влаштували кухню, а в головному храмі – кузню. Солдати винесли ікони з будівлі та знищили бароковий іконостас.
Контур першого поверху знесеного костелу на подвір’ї монастиря у 1970-х рр. Джерело: Mariusz Brzeziński/photopolska.eu
У 1944 році відступаючі німці підірвали головний костел, а ченці були змушені покинути монастир. Після Другої світової війни залишки костелу були закріплені як постійні руїни. У вересні 1947 року Головне управління охорони музеїв і колекцій доручило Станіславу Буковському керувати реставраційними роботами і приступити до повної реконструкції всього монастирського комплексу. Після війни в монастирських приміщеннях діяла сільськогосподарська школа, а з 1980-х років будівлі поступово передали Польській автокефальній православній церкві, яка проводила консерваційні та ремонтні роботи. У 2021 році завершилася реконструкція головного храму монастиря, яка тривала 37 років.
Церква в Супраслі у 1941 та 2007 роках. Фото: Леанід Лауреш, Pawet.net, Суспільне надбання, через Wikimedia Commons та Іренеуш Рек, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons
Це споруда, що поєднує в собі оборонні та сакральні функції. Своїм дизайном вона нагадує православні церкви у Вільнюсі, Синьковичах і Маломожейкові, а також костели в Павлові, Закрочимі, Сероці, Цеглові, Венгрові та Брохові в Мазовії з характерними круглими вежами по кутах. Костел у Супраслі містить риси візантійського та готичного стилів. Інтер’єр містив набір фресок із зображенням сцен з життя Марії та Ісуса, зображень ангелів, святих апостолів, євангелістів, мучеників, монахів, пророків і єпископів перших століть християнства. На головному куполі – фігура Христа Пантократора за зразком аналогічної композиції з Собору Святої Премудрості у Великому Новгороді. Інші елементи оздоблення храму включали надзвичайно цінні ювелірні вироби.
Інтер’єр церкви на початку 20 століття. Фото П. Покришкін, Суспільне надбання, через Wikimedia Commons
Особливу цінність становив іконостас XVII століття, що тягнувся на всю довжину церкви (дванадцять метрів). Його реконструювали у 2021 році, тоді ж завершилася реконструкція фресок XVI століття, що прикрашають стіни храму, яка тривала з 2016 року, із застосуванням оригінальної техніки роботи по мокрому тиньку. Храм був урочисто освячений Митрополитом Варшавським і всієї Польщі Савою у супроводі єрархів з Польщі та з-за кордону. Реконструкція центрального храму, катедри, яка розпочалася у 1980-х роках, дозволила монастирському комплексу відновити свій первісний історичний контекст і цілісність та нагадати про його значення за часів Першої Речі Посполитої.
Сьогодні чоловічий монастир у Супраслі знову відіграє важливу роль на релігійній, науковій та туристичній карті Польщі та Європи як один з найважливіших паломницьких і сакральних центрів Православної Церкви. Наразі в монастирі проживає вісім ченців.
Джерело: monaster-suprasl.pl, zabytek.pl
Читайте також: Архітектура в Польщі | Сакральна архітектура | Цікаві факти | Висота | whiteMAD в Instagram
