Феррара – італійське місто з надзвичайно багатими мистецькими та урбаністичними традиціями. Це місце, переповнене першокласними пам’ятками, може похвалитися раритетом – Палаццо деі Діаманти. Палаццо деї Діаманти – один з найбільш впізнаваних у світі шедеврів італійського Відродження. Вражаюча споруда стоїть на Корсо Ерколе І д’Есте вже понад п’ятсот років і є центральним елементом так званого Addizione Erculea, інноваційного проекту розширення міста з кінця 15 століття.
Генезис та авторство проекту
Засновником Палаццо деї Діаманти був Сигісмондо I д’Есте, брат герцога Ерколе I. У 1492 році він замовив Бьяджі Россетті створення родинної резиденції, яка б виражала владу та новаторські урбаністичні ідеї. Будівництво споруди розпочалося 1493 року і тривало десять років. Авторство проекту зазвичай приписують Россетті, але серед дослідників архітектури досі існують розбіжності з цього приводу. Вони також вказують на різні джерела натхнення, від Палаццо Сануті Бевілаква в Болоньї до неаполітанської частини церкви Джезу Нуово, але жодна з гіпотез не підтвердилася. У другій половині 16 століття Галассо Альгізі (також відомий як Галеаццо да Карпі) вніс зміни до фасаду палацу, розмістивши кутовий балкон, змінивши форму вікон та оновивши карниз, що увінчував будівлю.
Резиденція д’Есте та її трансформація
Майже до кінця 16 століття палац залишався в руках родини д’Есте. З 1586 року тут жив Чезаре д’Есте та його дружина Вірджинія Медічі. Спеціально для принцеси були підготовлені три представницькі салони, прикрашені кесонними стелями і багатими фресками Джуліо Беллоні. Потім Палаццо деї Діаманти перейшов до рук маркіза Гвідо I Вілла. Новий господар оновив вхідний портал, додавши ліпні смуги та яскраві канделябри. У 1842 році будівлю викупила місцева влада Феррари з метою створення муніципальної галереї та розміщення університету Ateneo Civico. Століття потому для багатьох італійських міст настали темні часи. Масовані бомбардування Другої світової війни не оминули і Феррару. Бомби падали на місцеві церкви, мости та кам’яниці, а в 1944 році пошкодили частину стін Діамантового палацу та витвори мистецтва, що в ньому зберігалися. Ґрунтовну реставрацію недбалої споруди було проведено лише після землетрусу 2012 року.

Архітектура та деталі кам’яної кладки Палаццо деї Діаманти
Найвиразнішим і найхарактернішим елементом палацу є його рустовані фасади. Викладені рядами гостро обтесаних мармурових фрагментів, вони нагадують діамантові грані, звідки резиденція і отримала свою назву. Майже 8 500 блоків розташовані так, щоб ловити світло під різними кутами. Одні спрямовані до землі, інші – до центру, а треті – вгору, що, залежно від часу доби, створює ефектні світлові ефекти. Авторство кутових канделябрів і рослинних орнаментів приписують Габріелю Фрізоні з Мантуї. Деталі на балконі, з іншого боку, виконані ферранським скульптором Гаетано Давіа. Всередині палацу був спроектований затишний внутрішній дворик з монастирем і мармуровою криницею. Це добре відоме планування, яке використовувалося в багатьох ренесансних резиденціях Феррари.
Культурна спадщина Палацу Діамантів
Протягом сотень років Палаццо деї Діаманти залишається знаковим символом архітектурної сміливості та уяви архітекторів епохи Відродження. Його неправильна форма, багатство фактур і чарівна гра світла на фасаді привертають увагу кожного перехожого. Галерейні виставки та культурні заходи оживляють інтер’єри пам’ятки, яка продовжує надихати митців по всьому світу.
Джерело: inferrara.it, ferraraterraecqua.it
Читайте також: Архітектура | Фасад | Історія | Палац | Італія