Палац у Ядвісіні, також відомий як палац Радзивіллів, є цінною архітектурною пам’яткою, розташованою на мальовничому високому уступі над річкою Нарев. Його будівництво було завершено в 1898 році, а за проект відповідав французький архітектор Франсуа Арвеф, який надав будівлі стиль, що нагадує французький ренесанс.
Палац вирізняється асиметричним розташуванням об’ємів, облицьованих червоно-коричневою керамічною плиткою, що контрастує з пишною зеленню парку, та вежею на фасадному підвищенні. Над головним входом – монограма перших власників, Ядвіги та Мацея Радзивіллів, а з боку річки на ризаліті – родові герби “Слеповрон” Красінських та “Тронб” Радзивіллів. Поруч з палацом були зведені стильні флігелі з каретним двором і стайнею. Близько 1900 року навколо палацу було розбито ландшафтний парк, який майже через 100 років перетворився на природний заповідник “Ядвісін”, що охоплює 93 га колишнього Сєрокського лісу.
Палац Радзивіллів у міжвоєнний період. Джерело: Polona
Палац і зеґжинська садиба належали родині Радзивіллів до 1939 року. Останніми власниками перед Другою світовою війною були Костянтин Миколай Радзивілл та його дружина Марія, уроджена Жултовська. Костянтин Радзівілл у званні підпоручика запасу брав участь в оборонній війні 1939 року, воюючи спостерігачем у складі 13-ї повітряної ескадрильї. Після нацистського вторгнення Радзивілли були змушені покинути палац і оселилися в будиночку лісника поблизу Арцехова.
Маєток у 1960-х роках Джерело: “MAZOWSZE – ландшафт і архітектура” Ольґерд Пуцята, Аркадій, Варшава 1964
Під час Другої світової війни Костянтин Радзивілл під псевдонімом “Кораб” брав участь у підпільній діяльності як офіцер-командир третього батальйону в Непоренті. У серпні 1944 року, після участі у повстанні, він був заарештований німцями і, ймовірно, страчений 14 вересня 1944 року в Зеґже. Його останки були випадково знайдені в 1969 році, а ідентифікація стала можливою завдяки нагрудній медалі із зображенням св. Івана Боско, яку він отримав від примаса Августа Хлонда.
Після Другої світової війни маєток Ядвісін був поділений, а палац переданий Міністерству освіти. У 1960 році його перейняла Канцелярія прем’єр-міністра. Відтоді резиденція, що ретельно охоронялася, стала місцем відпочинку комуністичних активістів, а також місцем навчання партійного активу. Після політичної трансформації палац відкрився для інших гостей і став комерційним готелем та закладом громадського харчування. У 2016 році родина Радзивіллів повернула собі резиденцію, але невдовзі продала її.
Наразі палац і заповідник “Ядвісін” закриті для туристів. Незважаючи на це, палац Радзивіллів залишається важливим свідченням історії та архітектури, привертаючи увагу як істориків, так і любителів красивих історичних резиденцій.
Джерело: historia.serock.pl, jezioro.zegrzynskie.pl
Читайте також: Архітектура | Пам’ятка | Палац | Архітектура в Польщі | Вілли та резиденції
