Неокласичний пам’ятник Адаму Міцкевичу розташований на Краківському передмісті у Варшаві. Це один з найбільш впізнаваних творів публічного мистецтва в Польщі, який не лише вшановує пам’ять великого митця, але й є частиною історії міста та національної ідентичності. Пам’ятник був спроектований польським скульптором Кіпріаном Ґодебським і відкритий 24 грудня 1898 року, в день сторіччя від дня народження поета. Його реалізація стала результатом широкої громадської ініціативи, ініційованої Комітетом суспільного будівництва імені Адама Міцкевича. До складу комітету входили, зокрема, Генрик Сенкевич, Леопольд Кроненберг, Войцех Герсон та Людвік Швед.
Пам’ятник встановили на площі, утвореній після знесення будівель на місці колишньої юридики Дзєканки, де раніше знаходився фонтан, пізніше перенесений на Банкову площу. Вся композиція, включно з оточенням, була роботою архітекторів Юзефа Пія Дзєконьського та Владислава Марконі.
Статуя після відливання. Джерело: Цифрова національна бібліотека Полона
Статуя зображує Адама Міцкевича в положенні стоячи, з правою рукою на серці та пальтом, перекинутим через ліве плече. Сама статуя заввишки 4,5 метри була відлита в Італії, а весь пам’ятник, включно з гранітним постаментом, сягає близько 10 метрів. Гранітний постамент і колона були виготовлені з каменю з Бавено в П’ємонті. У композиції пам’ятника виділяються декоративні елементи, такі як голова Аполлона, пальмові гілки з лірою і папірусними сувоями внизу колони. На меморіальній дошці викарбувано напис: “Адаму Міцкевичу – співвітчизники 1898”.
Відкриття пам’ятника Адаму Міцкевичу. Джерело: Державний архів у Варшаві
Декоративна огорожа пам’ятника, спроектована Зеноном Хшановським, складається з кованих залізних прутів з рослинними мотивами, які виготовила варшавська фірма S. Zieleziński. Zieleziński. По кутах огорожі розміщено вісім дворучних ліхтарів. Відкриття пам’ятника відбулося в атмосфері політичної та соціальної напруги. Російська влада, побоюючись патріотичних демонстрацій, звела церемонію до мінімуму. На ній були присутні лише запрошені гості за вхідними квитками. На церемонії були присутні близько 12 000 осіб, в тому числі дочка поета, Марія Ґурецька. Після церемонії відбувся банкет у ресторані Resursa Kupiecka, де Генрик Сенкевич вручив Годебському пам’ятну медаль.
Пам’ятник у 1937 році і сьогодні. Фото: Цифрова національна бібліотека Полонії та Вітії, CC BY-SA 3.0 PL, через Wikimedia Commons
У 1944 році, після поразки Варшавського повстання, німці демонтували пам’ятник і депортували його до Райху. Після війни фрагменти, в тому числі голова і фрагмент тулуба, були знайдені в Гамбурзі і повернуті Польщі. Копію статуї виготовив Ян Щепковський у співпраці з Юзефом Тренаровським, а відлила її фірма “Брати Лопінські”. Також було відреставровано постамент та огорожу. Вдруге пам’ятник було відкрито 28 січня 1950 року за участю Болеслава Бєрута наприкінці ювілейного року Міцкевича. Пам’ятник Адаму Міцкевичу у Варшаві став місцем багатьох важливих історичних подій, наприклад, 30 січня 1968 року відбулася студентська демонстрація проти зняття з афіші Національного театру п’єси “Дзяди” режисера Казімєжа Деймека.
Автор фото: mamik/fotopolska.eu, Ліцензія: CC BY-SA 4.0
Пам’ятник Адаму Міцкевичу на вулиці Краківське Перехрестя залишається важливим символом польської культури та місцем національної пам’яті, яке незмінно привертає увагу варшав’ян і туристів.
Джерело: historia.pl, histmag.org
Читайте також: Пам’ятник | Історія | Скульптура | Варшава | Цікаві факти
