Історичний вікаріат костелу Святої Анни у Віланові повернули до первісного вигляду після незаконних робіт з термомодернізації, проведених парафією у 2024 році. Парафія почала утеплювати фасад товстим шаром пінопласту без необхідної згоди Мазовецького регіонального охоронця пам’яток. Втручання чиновників запобігло руйнуванню історичного фасаду і дозволило зберегти оригінальні деталі історичних фасадів.
Влітку 2024 року розпочалися роботи з утеплення пасторату, що належить парафії святої Анни. Будівля, яка розташована по сусідству з костелом і садами Вілянувського палацу, була частково покрита шаром пінополістиролу і штукатуркою. Однак на проведення робіт не було отримано необхідного дозволу від консерватора, тому термомодернізація була проведена незаконно. У червні того ж року Мазовецький воєводський охоронець пам’яток прийняв рішення про негайне припинення робіт, а в серпні 2024 року наказав відновити будівлю до попереднього стану.
Однак парох парафії Святої Анни не мав жодного стосунку ані до історичної цінності будівлі, ані до її правового статусу. Незаконні роботи, які розпочалися влітку 2024 року, вже встигли утеплити бічну стіну будівлі та покрити її новою штукатуркою. Фасад пам’ятки, багато декорований тонкими деталями, залишився назавжди недоторканим лише завдяки оперативному втручанню працівника служби охорони. На початку вересня цього року було проведено огляд, під час якого було підтверджено припис про зняття шару пінопласту, ремонт пошкодженої штукатурки та відновлення архітектурних елементів.
Шокуючим є те, що парафія намагалася оскаржити рішення консерватора, звернувшись до Міністра культури і національної спадщини. Врешті-решт, однак, зобов’язання відновити фасад до первісного стану було виконано. В результаті, історичний вікаріат повернув собі історичний вигляд і не було постійного руйнування цієї цінної архітектурної пам’ятки.
Віланівський вікаріат був збудований наприкінці 18 століття, через кілька років після завершення будівництва костелу св. Анни. Храм був спроектований Яном Котельницьким, а його будівництво фінансував Август Олександр Чарторийський. У безпосередній близькості від костелу було збудовано парафіяльний будинок, який невдовзі став невід’ємною частиною сакрально-житлового комплексу, що розбудовувався біля палацу Віланів. Будівля виконувала житлову функцію для духовенства, але водночас була частиною ширшого архітектурно-ландшафтного контексту околиць королівського маєтку. Стиль пасторату відноситься до пізнього бароко і класицизму, завдяки чому він гармонійно поєднувався з костелом і прилеглими будівлями. У 1965 році і костел, і вікаріат були внесені до реєстру історичних пам’яток, тому для проведення будь-яких робіт потрібно було отримати дозвіл відповідного органу. Оперативне втручання консерватора та його тверда позиція проти такого зухвалого руйнування призвели до того, що будівля була повернута до свого первісного стану.
Джерело: Відповідальний за охорону історичної спадщини Мазовецького воєводства
Читайте також: Пам’ятник | Фасад | Деталь | Сакральна архітектура | Варшава | whiteMAD в Instagram
Парохія у Віланові з незаконним утепленням, а тепер
