Дерев’яні будинки, колись поширені на південному сході Польщі, зараз є рідкістю. У районі Ясло, де переважали дерев’яні будівлі галицького походження, збереглося небагато прикладів старої будівельної майстерності. Особливе місце серед них займає Будинок бідних у Дембовці, відомий місцевим жителям як “лікарня”. Ця одноповерхова будівля з дерев’яним каркасом не тільки пережила понад 150-річну історію, але й отримала нове життя завдяки нещодавній реконструкції.
Будинок бідних: від притулку до пам’ятника
Вперше Будинок бідних з’являється в письмових джерелах ще в 1595 році, як частина соціальних об’єктів парафії Дембовець, що слугувала богадільнею та шпиталем для бідних. Нинішня будівля, ймовірно, була побудована в 1876 році, про що свідчить напис, вирізаний на одній з будівельних балок. Будівля була побудована на прямокутному плані, з характерним передпокоєм і чотирма кімнатами. Збудована у традиційній дерев’яній техніці, зі з’єднаннями у “ластівчин хвіст” та глиняною замазкою. Потинькований фасад та глиняні інтер’єри досі викликають атмосферу старого галицького села.
Реновація – збереження автентичності
Хоча Будинок бідних у Дембовці зберігся у майже незмінному вигляді з 19 століття, його технічний стан неухильно погіршувався протягом десятиліть. Після закінчення Другої світової війни він перейшов у власність муніципалітету, але брак фінансових ресурсів і конкретної ідеї щодо його подальшого використання призвів до того, що будівля занепала. Перші кроки з порятунку були зроблені лише у 21 столітті. У 2006, 2015 та 2018 роках були проведені необхідні консерваційні роботи, укріплена конструкція фундаментів та стін підкосів, щоб запобігти подальшій деградації. Проривом стало проведення комплексної реставрації, яка повернула будівлі колишню славу і дозволила повністю розкрити її історичну цінність. Обсяг робіт охопив майже всі ключові структурні та архітектурні елементи. Стіни та дерев’яне балочне перекриття були укріплені зі збереженням традиційних будівельних технологій. Особливу увагу було приділено даху. Сучасну бляшану покрівлю було знято, відновлено первісну геометрію та гонтове покриття, що відповідає історичному вигляду будівлі.
Подбали також про фундаменти, які зміцнили і частково реконструювали, не порушуючи первісного розташування пласких каменів, встановлених на глибокому шві. В інтер’єрі збережено колишнє планування кімнат, доповнене лише сучасним санітарним приміщенням, необхідним для сучасного використання. У прохідному коридорі, відповідно до рекомендацій Ірени Зайонц з консервації, було розкрито перекриття над горищем, оголивши колишню систему димоходів, так званий аркадний димар – рідкісне сьогодні технічне рішення, яке свідчить про високий рівень колишньої будівельної думки. В рамках робіт були також перебудовані плити. Найважливішою метою реконструкції було збереження автентичності. Всі пошкоджені або повністю втрачені конструктивні елементи та деталі оздоблення були ретельно реконструйовані на основі наукової документації та аналогічних зразків. Відновлено традиційний побілений фасад, відтворено первісний спосіб з’єднання балок, і вся робота керувалася ідеєю збереження унікального характеру будівлі.
Будинок бідних та історична каплиця
Невід’ємною частиною Будинку бідних є каплиця кінця 18 століття, розташована на його фасадному підвищенні. Всередині знаходиться дерев’яне розп’яття в стилі пізнього бароко. Скульптура була професійно відреставрована у 2018 році. Сама ж каплиця-шкатулка, ймовірно, була створена вже після будівництва будинку і сьогодні є цінною пам’яткою релігійного народного мистецтва.
Нове життя “шпиталю”
Хоча будівля більше не виконує свою первісну функцію притулку, вона зберегла своє соціальне значення. Завдяки проведеним роботам сьогодні вона може слугувати місцем для освіти, експозицією місцевої історії та прикладом дбайливого ставлення до матеріальної спадщини. Збережені пожежні прилади, такі як кухонна плита та система димоходів, роблять його однією з небагатьох будівель такого типу в регіоні, що дає майже повне уявлення про повсякденне життя мешканців Галичини 19 століття. Реконструкція Будинку бідних була б неможливою без фінансової підтримки. Роботи були профінансовані в рамках урядової Програми реконструкції історичних пам’яток, а решту коштів надав муніципалітет Дембовця.
Джерело: WUOZ в Перемишлі
Читайте також: Пам’ятник | Реконструкція | Історія | Архітектура в Польщі | whiteMAD в Instagram
