Під час розкопок, що проводяться під вже неіснуючою будівлею культового кафе-морозива “Місь” на вулиці Сукенніча, 18 у Гданську, археологи виявили унікальне свідчення раннього середньовіччя – кам’яну надгробну плиту із зображенням лицаря. Роботи на площі близько тисячі квадратних метрів ведуться в розкопках глибиною до чотирьох-п’яти метрів. Це місце вважається “серцем історичного Гданська”, де шари землі приховують залишки одних з найстаріших релігійних споруд Помор’я.
Надгробок виготовлений з вапняку і має довжину 150 сантиметрів. На його барельєфі зображено фігуру лицаря в повному озброєнні: кольчуга, туніка, гетри, на голові – ескулап. У правій руці він тримає меч зі схрещеним руків’ям, що виступає через плече, а в лівій – щит. Такий жест, згідно з середньовічними іконографічними критеріями, символізував владу та привілейований соціальний статус похованого під цією плитою. Однак відсутність збереженого герба на щиті унеможливлює ідентифікацію конкретної постаті, залишаючи дослідникам простір для подальших гіпотез, зокрема про можливий зв’язок між місцем поховання та центром князівської влади на початку 13 століття.
Відкриття цієї унікальної плити – не єдине відкриття на ділянці, де ще кілька років тому працювало кафе-морозиво “Мись”. Розкопки глибиною до п’яти метрів виявили залишки найстарішого дерев’яного костелу на польській землі, який є найстарішим костелом у Гданську загалом. Дендрохронологічні дослідження вказують на те, що будівля була зведена в 1140 році. Аналізи підтверджують, що тут проходила середньовічна дорога, яка складалася з кількох шарів дерев’яного покриття, кожен з яких прокладався після того, як зношувався попередній.
В межах розкопок також було виявлено велике кладовище, яке виникло в середині 12 століття, а останні поховання були здійснені до 1420-х років. Дендрохронологічне датування вказує на дерев’яні труни з періодів після 1108, 1120, 1125 і 1154 років. Вищезгадане вторинне використання дерева, що складається з десятків шарів, свідчить про безперервність використання місця наступними поколіннями середньовічних мешканців. Розповіді 1950-х років говорять навіть про дорогу, “вимощену людськими черепами”, виявлену під час каналізаційних робіт у 1925 році, що підтверджує давню традицію поховань у цій місцевості.
Унікальність середньовічних кам’яних надгробків зумовлена їхньою рідкістю – такі пам’ятники були доступні лише людям особливого соціального статусу. Команда розкопок підкреслює, що знахідка такого складного витвору в одному місці, поруч з найстарішою дерев’яною церквою та головними дорогами поселення, свідчить про важливість цього осередку вже на зламі 12-13 століть. Поморський воєвода з охорони пам’яток Даріуш Хмелевський вирішив негайно убезпечити плиту і перевезти її до консерваторської майстерні, оскільки вапняковий матеріал швидко окислюється при контакті з повітрям і легко перетворюється на порох.
Після того, як плиту буде вилучено, дослідники почнуть аналізувати шари землі, в яких вона лежала, щоб з’ясувати, чи є там поховання зі збереженими людськими останками. Попередні роботи виявили добре збережені фрагменти дерев’яних конструкцій, що дає надію на подальші відкриття. Дослідження в цілому дозволить не тільки пролити нове світло на розвиток і структуру ранньосередньовічного Гданська, а й зрозуміти соціальні та урбаністичні трансформації поморської метрополії понад вісім століть тому.
джерело: Мерія Гданська
Читайте також: Гданськ | Історія | Цікаві факти | Особливе | whiteMAD в Instagram
