Неподалік австрійського міста Грац, у невеликому містечку Тал, знаходиться вражаюче строката церква Святого Якова. За виразними кольорами та нагромадженням символіки стоїть художник Ернст Фукс, відомий співзасновник віденської школи фентезійного реалізму. Сміливий новий дизайн був доданий до існуючої каплиці, і все це розташоване на руїнах замку. Цікаво, що Арнольд Шварценеггер був хрещений у старій церкві в Талі.
Два Фукси
Історичні документи свідчать, що парафія в Талі існувала вже в 14 ст. Розташована на невеликому пагорбі, церква спочатку була частиною замку, але на початку 18 ст. обидві будівлі згоріли і перетворилися на руїни. Тоді ж невелику цвинтарну каплицю було розширено до однонефного костелу з високою вежею та шпилем.
У такому простому вигляді церква Святого Якова в Талі проіснувала до 1970-х років, коли парафія почала організовувати збір коштів на розширення. Тоді цей план провалився, але в 1987 році єпископ єпархії Грац-Зекау зобов’язався допомогти відновити маленьку каплицю.
Єпископ дотримав свого слова і завдання розширення було доручено Фуксу та архітектору Манфреду Фуксбіхлеру. Про першого ви вже могли прочитати ТУТ і ТУТ, а щодо архітектора варто згадати, що Фуксбіхлер співпрацював у той самий час з іншим творчим митцем, Фриденсрайхом Гундертвассером. У результаті співпраці двох таких творчих та експресивних митців було створено один з найцікавіших творів тотального мистецтва.
Храм паломників
Фукс хотів, щоб церква привертала увагу здалеку. З цієї причини трапецієподібні дахи нової каплиці були прибудовані до старого, хоч і перебудованого, блоку. Пофарбовані, патиновані дахи утворюють похилу, гостру форму, що нагадує структуру кристалів або мушель. Ця сучасна споруда вростає в історичний мідний дах старої каплиці. Ніжно-блакитні стіни церкви розбиваються об червоний колір історичної вежі. Але найцікавішим елементом фасаду, мабуть, є галькова ліпнина на вікнах і стінах. Тут немає класичних барокових віконних обрамлень, а лише камінні бордюри, увінчані хрестом.
Серед камінних візерунків прокручуються христограми (IHS, Chi Rho), монограма Марії (MA) та грецькі літери альфа і омега (початок і кінець). Цікаво, що на звороті зображений двоголовий габсбурзький орел, виконаний у тій самій техніці. Гравій натякає на паломників, за якими має наглядати покровитель церкви, святий Яків. Ще одним цікавим відсиланням є баранячі роги, що слугують ручкою для церковних дверей. Ягня, зрештою, було частиною рясного жертвоприношення старозавітних ізраїльтян.
Однак, як завжди у Фукса, всередині на нас чекає пишність символіки та кольору. Головна каплиця на трапецієподібному плані нагадує декорації зі сну. Звичні ззовні клінкерні облицювання прикрашені золотистими мушлями з різнокольоровими облямівками. Ще більше таємничості додає зелений вхід, що складається з нефритових відтінків і різнокольорового ока провидіння, увінчаного тетраграмою, написаною на івриті. З цієї нефритової основи виростає Дерево Життя з сімома гілками та кількома кольоровими мушлями. Поєднання вже споріднених єврейських символів з пізнішими християнськими (христограма) є обов’язковою рисою мистецтва Ернста Фукса.
Випадковостей не буває
Не менш загадковими і барвистими є балки відкритих кроквяних ферм даху. Різнокольорові балки утворюють символ веселки, знак заповіту з Богом і його обітниці. Заворожуючий каркас даху спрямовує погляд паломника до скляного вівтаря. Звичайно, найважливішим елементом вівтаря є хрест, виготовлений з італійського муранського скла та кристалів Swarovski. За ним знаходиться вітраж, який є інтерпретацією ренесансної картини “Богородиця Заступниця вірних”. Цікаво, що це монохромний вітраж, виконаний у техніці гризайль (відтінки сірого).
Праворуч від вівтарного образу Фукс зобразив мотив покликання апостолів Петра і Андрія на Галілейському морі. Природно, що художник використав інтенсивні, майже психоделічні кольори, характерні для школи фантастичного реалізму. На противагу цьому, Преображення Господнє зображено на лівій стороні вівтарної частини. Цікаво, що на обох картинах Ісус нагадує Мойсея, що доповнює повсюдний мотив зв’язку та спадкоємності старозавітних мотивів з новозавітними подіями.
За гребінцями
Після такого розлогого опису символічних нагромаджень залишається питання про значення мушель. Вони зустрічаються майже в кожному елементі дизайну, і навіть пластикові сидіння нагадують мушлі. Це другий важливий мотив, пов’язаний зі святим Яковом. Мушля Святого Якова – це, перш за все, символ паломників, а її форма нагадує мушлю морського гребінця. Саме такі мушлі вказують на маршрут Дороги святого Якова, що веде до могили апостола в Сантьяго-де-Компостела в Іспанії.
Заново відбудована церква була відкрита в 1994 р. Її незвична форма і вражаючий інтер’єр приваблюють безліч туристів, які іноді можуть визнати, що смілива прибудова є архітектурною потворністю. Мистецтво Фукса і всі психоделічні дивацтва, які з ним пов’язані, не для всіх. Однак слід визнати, що в ньому є щось безпрецедентне.
Джерело: Steiermark
Читайте також: Архітектура | Цікаві факти | Сакральна архітектура | Австрія | Мистецтво | whiteMAD в Instagram
