Сьогодні створення інтер’єру не полягає у фіксації однієї, замкнутої сцени — це процес, що розгортається у часі, просторі та у взаємовідносинах між дизайнером і мешканцем. У затишній квартирі у варшавському районі Прага Якуб Олексінський із студії JOS підійшов до проекту як до свідомого акту самотворчості. Віктор, власник помешкання, роками формує свій імідж за допомогою колекції предметів, мистецтва та фотографій. Тож Олексінський створював не фон, а інструмент видимості — рамку, в якій ця колекція може розкриватися, змінюватися та розповідати про свого власника.
Інтер’єр як портрет
Відправною точкою стала думка про портрет як форму творчості. Дизайнер підкреслює, що історично портрет був політичним, свідомим актом, а людина, яку зображували, брала активну участь у його створенні. У цій квартирі процес виглядає схожим: Віктор — присутній, виразний, зі своєю колекцією та естетичною рішучістю — співтворює простір, який стає продовженням його ідентичності. Альбоми, розкладені на підлозі, квір-фотографії, привезені з Парижа, стіл, вкритий слідами воску, — це елементи, які вже існували і які дизайнер вирішив не стільки приборкати, скільки висвітлити.
Редагування простору
Квартира була сповнена виразних об’єктів, тому Якуб Олексінський взяв на себе роль уважного редактора. Замість того, щоб нав’язувати нову розповідь, він підкреслив існуючі елементи за допомогою рамок, чітких ліній та контрастів. Основний простір залишився нейтральним, майже галерейним — це свідоме тло для постійно мінливої колекції меблів та мистецтва. На противагу цьому ванна кімната набула графічного характеру: чорно-біла кам’яна мозаїка на підлозі, чорна плінтусна дошка та візерункове облицювання кам’яної ванни. Класичний тон розбавляють стіни в землистих відтінках та бра з колекції Jóia, розроблені Studio Daniel K., з якими Віктор тісно пов’язаний і в особистому житті.
Сталь і камінь
У кухні та передпокої ключовим елементом стала шафа, оздоблена матовою сталлю з кам’яними ручками. Її нерівномірні відблиски візуально збільшують простір і створюють прохолодний, сучасний контраст до традиційних меблів та лляної лампи. Передпокій навмисно залишили темним — як перехідну зону, що підкреслює межі між кімнатами та підсилює враження, ніби квартира функціонує як послідовність кураторських кадрів.
Олексінський зізнається, що в роботі над оформленням інтер’єру йому допомогл досвід, здобутий під час проектування музейних виставок. Різниця, однак, полягає в тому, що тут він працював не з закритою колекцією, а з живим організмом, що постійно еволюціонує. Сьогодні він веде власну студію в дусі пошуку предметів, які найточніше розповідають про людину, з якою він працює. У цьому проєкті він шукав точки дотику з Віктором — спільні асоціації, дизайнерів, образи, які їх зворушують. Зрештою він створив простір, який є не фоном, а інструментом — способом, у який людина вирішує, як її бачитимуть.
Отже, квартира у Празі стає портретом у процесі: свідомим, мінливим, особистим. Це простір, у якому лінія, контраст і рамка — не декорація, а спосіб розповісти про людину.
проект: JOS — Jakub Oleksiński Studio
фото: Oni Studio
Читайте також: Квартира | Варшава | Інтер’єри | Баугаус | Mid-century modern | whiteMAD в Instagram
