Протягом багатьох років терасу розглядали як буферну зону — щось середнє між будинком і садом, облаштовану абияк, аби було що. Кілька пластикових стільців, можливо, стіл зі складними ніжками та парасолька кольору, який після одного сезону нагадує вицвілу листівку. Сьогодні такий підхід відходить у минуле, а дизайнери інтер’єрів дедалі голосніше заявляють, що зовнішній простір заслуговує на таку саму увагу, як і вітальня. І вони мають рацію — особливо коли меблі для тераси здатні перетворити навіть невеликий балкон на повноцінну зону відпочинку.
З чого почати вибір садових меблів?
Перш ніж потрапити в пастку купівлі «на око», варто задати собі одне питання: як цей простір має функціонувати? Тераса, призначена для ранкової кави з книжкою, підпорядковується іншим законам, ніж та, що має прийняти кільканадцять осіб на літньому барбекю. Це розрізнення визначає все — від розмірів, через матеріали, аж до аксесуарів.
Якщо пріоритетом є комфорт під час тривалого сидіння та розмов, терасна софа або крісла з глибокими сидіннями — це вибір, який просто виправдовує себе. Добре підібрані подушки на садові стільці — це не лише декорація: відповідна товщина пінопласту та тканина, що відводить вологу, визначають, чи після двох годин на свіжому повітрі ви встанете відпочилим, чи з болем у спині. Матеріали варто підбирати з урахуванням мінливої погоди: тефлонові тканини, синтетичний ротанг або стійке до корозії алюміній збережуть свій вигляд протягом багатьох сезонів без обтяжливого догляду.
Варто також пам’ятати, що садові та терасові меблі — це не лише сидіння. Для повного оформлення потрібні столики, підставки та елементи, що організовують простір — адже навіть найгарніший диван в оточенні хаосу виглядає як меблі, виставлені на розпродаж.
Зони, які роблять різницю
Мислення про терасу в категоріях зон — це підхід, запозичений з архітектури інтер’єру, і він так само добре працює назовні. Можна виділити три найчастіше проектувані зони:
- Зона відпочинку — терасовий диван або комплект терасових крісел з низьким столиком, опціонально — садові гойдалки як центральний елемент. Садові гойдалки для дітей можна вписати в дальню частину саду, створивши природний поділ між простором для дорослих та ігровим майданчиком.
- Зона для їжі — терасові меблі зі столом та терасовими стільцями, бажано з можливістю розкладання стільниці у разі більшої кількості гостей.
- Зона відпочинку — дерев’яні шезлонги, найчастіше з тикового або акацієвого дерева, які з віком набувають патини, а не руйнуються.
Розподіл не обов’язково має бути жорстким. Продумана композиція дозволяє кожній із зон «дихати», а весь терас не виглядає як меблевий магазин.
Світло та деталі, які змінюють усе
Хороша аранжування — це не тільки меблі, це також те, що відбувається навколо них після настання темряви. Гірлянда, підвішена між стовпчиками тераси або вздовж перголи, — це один із тих аксесуарів, вплив яких на атмосферу непропорційно великий порівняно з ціною та зусиллями. Тепле, розсіяне світло лампочок Едісона перетворює звичайний вечір на свіжому повітрі на щось таке, що хочеться залишитися довше.
Парасолька для тераси, у свою чергу, вирішує питання затінення — однак варто вибирати моделі з основою, яка дозволяє регулювати кут нахилу, адже сонце рідко світить саме там, де ми б хотіли. Для більших терас добре підходять бічні парасолі (також звані висувними), які не вимагають отвору в центрі столу і дають більше свободи у розміщенні меблів.
Поєднавши ці елементи — садові меблі, пристосовані до функцій, подушки, стійкі до зовнішніх умов, гірлянду, що створює атмосферу після заходу сонця, та терасний парасоль, що захищає від спеки — тераса перестає бути буферною зоною. Вона стає місцем, куди хочеться повертатися.
СПОНСОРСЬКА СТАТТЯ
