Париж славиться будинками в стилі Османа з характерними фасадами, мансардними дахами, оздобленими балконами та рівними рядами вікон. Деякі з них приховують дивовижну таємницю: за елегантними фасадами немає ані квартир, ані офісів, ані сходових кліток. Замість типових інтер’єрів за «фасадами-імітаціями» (façades factices ) розміщено вентиляційні отвори, обладнання, пов’язане з енергетикою, і навіть інфраструктуру підземних доріг або метро.
Façades factices, що імітують житлові будинки
У Парижі налічується кільканадцять таких об’єктів. Французи називають їх «фасадами-імітаціями» ( façades factices). Більшість із них з’явилася під час розбудови транспортної та енергетичної інфраструктури міста. Замість того, щоб виставляти напоказ неестетичні сталеві конструкції, ферми чи бетонні шахти, вирішили приховати їх за фасадами, що нагадують сусідню забудову. Багато таких об’єктів належать RATP, тобто компанії, що керує паризьким громадським транспортом. Фальшиві фасади маскують великі вентиляційні шахти, що обслуговують тунелі швидкісної приміської залізниці. Їхній зовнішній вигляд підібрано так, щоб перехожий мав враження, ніби проходить повз звичайний житловий будинок. Про справжнє призначення можуть свідчити такі деталі, як відсутність поштових скриньок, штор чи звичайних дверних ручок, а також технічні позначення та заборони паркування.
145 rue La Fayette
Найвідомішим прикладом «фасаду-імітації» є будинок за адресою 145 rue La Fayette у 10-му окрузі. Будівля з’явилася приблизно у 1850 році і спочатку була звичайним житловим будинком. У 70-х роках XX століття мешканців виселили, а під час будівництва інфраструктури для метро було знесено все внутрішнє приміщення, залишивши лише фасад. Сьогодні за п’ятиповерховою стіною розташований величезний вентиляційний шахт. Фасад досі має кам’яні деталі, рівномірні вікна з люстрами, балкони та вхід, що нагадує справжню сходову клітку. Насправді це лише порожня оболонка. Об’єкт також став культурною цікавинкою. У 1988 році про нього згадав Умберто Еко в романі «Маятник Фуко», а згодом він також з’явився у книзі Філіпа Вассета «La Conjuration».
174 rue du Faubourg-Saint-Denis
Подібну містифікацію можна знайти за адресою 174 rue du Faubourg-Saint-Denis, також у 10-му окрузі. За фасадом розташований вентиляційний шахт, пов’язаний зі станцією «Магента» та лінією RER E. Об’єкт було зведено в рамках будівництва системи швидкісного метро, а його форма натхненна оточенням вулиці. Ззовні будинок за адресою 174 rue du Faubourg-Saint-Denis нічим особливим не виділяється. Лише усвідомлення того, що знаходиться за фасадом, змінює погляд на будівлю.
44 rue d’Aboukir
На вулиці 44 rue d’Aboukir у 2-му окрузі керівництво паризького транспорту також приховало вентиляційний шахт за фасадом, що нагадує житловий будинок. Об’єкт найлегше впізнати за деталями входу. Двері не є звичайними стулками, що ведуть до житлового будинку. У таких об’єктах RATP використовувала металеві ворота, пофарбовані фарбою, що імітує дерево. Також тут немає типових дверних ручок чи домофонів з кодами доступу, які можна побачити на звичайних паризьких багатоквартирних будинках.
3 rue de l’Aqueduc
3 rue de l’Aqueduc є винятком із правила. Адже тут ми не побачимо повністю порожнього багатоквартирного будинку. Фальшивою є лише нижня частина будівлі, пов’язана з вентиляцією підземної залізниці RER. Вищі поверхи слугують звичайними приміщеннями. Це один із найбільш «підступних» прикладів façade factice. Перехожий може без проблем сприйняти всю будівлю за звичайний житловий будинок. Тим часом на рівні партеру та першого поверху розташована технічна частина інсталяції, а лише вище починається звичайний простір для мешканців.
29 rue Quincampoix
Ще більш незвичайною є будівля за адресою 29 rue Quincampoix у 4-му окрузі. Тут не зберегли фасад історичного житлового будинку. Натомість з’являється trompe-l’œil, тобто живописна ілюзія, що імітує архітектуру. Відразу за нею збудували вентиляційну трубу, що обслуговує підземну лінію Les Halles. Намальовані вікна та інші елементи покликані створити ілюзію звичайної будівлі. З перспективи вулиці об’єкт зовсім не схожий на димар, а скоріше нагадує продовження навколишньої забудови. Ілюзія тут вийшла на новий рівень.
Façades factices замість непривабливого шахтного ствола
П’ять описаних адрес — це лише невелика частина паризьких «façades factices». Фальшиві кам’яниці є цікавим прикладом того, як Париж впорався з розвитком інфраструктури, не погіршивши при цьому зовнішній вигляд своїх знаменитих, елегантних вулиць. Завдяки цьому хитрому прийому вентиляційні отвори не кидаються в очі серед XIX-столічної забудови. Під час наступної прогулянки Парижем варто придивитися до дверей, вікон та перших поверхів будинків, повз які ви проходите. Відсутність фіранок, поштових скриньок чи слідів мешканців може свідчити про те, що ви щойно натрапили на «фасад-імітацію».
Джерело: admagazine.fr, unjourdeplusaparis.com
Читайте також:Архітектура|Цікаві факти | Париж | Франція|Історія|whiteMAD в Instagram
