Фотополіхромія та «Мильне дзеркало». Нові експонати в Науковому центрі імені Коперника

Чи створюють експонати в науковому центрі фізики, художники, дизайнери чи інженери? Як з ідеї народжується об’єкт, з яким згодом експериментують мільйони відвідувачів? 10 вересня Науковий центр Коперника відкрив дві нові експозиції — «Фотополіхромія» та «Мильне дзеркало».

Це нагода ширше поглянути на методику проектування науково-та на розвиток цієї установи, яка стала одним із небагатьох наукових центрів у світі, що не лише проектує, а й самостійно виготовляє експонати в рамках науково-дослідницької та розробницької діяльності.

Два нових експонати демонструють, як наукова точність може привести до результатів, гідних центру мистецтва.

«Фотополіхромія»має 2,5 метра у висоту і з боку може виглядати непримітно — як прозорі плівки, підвішені у заскленому кубі. Однак достатньо стати перед нею, щоб побачити інтенсивні, мінливі кольори. Вони не надруковані й не проектуються. Вони виникають виключно завдяки властивостям світла та матеріалу. Експонат використовує явище поляризації світла, а зображення, що бачиться, змінюється разом із рухом плівки та спостерігача.

«Мильне дзеркало»має поверхню розміром приблизно 2 × 2 метри, але замість скла її утворює мильна плівка товщиною всього в кілька мікрометрів. На її поверхні кольори безперервно перетікають і утворюють нові візерунки. Достатньо найменшого руху чи подуву повітря, щоб зображення змінилося. Тож експонат щоразу виглядає трохи інакше.

Експонат не створюється за письмовим столом

У музеї «Коперник» експонати створюються в міждисциплінарних командах. У них об’єднуються люди з різним досвідом — науковці, дизайнери, конструктори та інженери. Однак їхня мета полягає не лише у створенні ефектного об’єкта чи моделі, яка правильно демонструє фізичне явище. Вони розробляють досвід відвідувача, який має спонукати до самостійного експериментування, відкриття явищ та постановки власних питань.

Прототипування

Важливою складовою методу роботи «Коперника» є прототипування. Нові експонати створюються в «Майстерні Коперниканського перевороту» — науково-дослідному та розробницькому підрозділі Коперника, де, зокрема, розташовані майстерні дизайнерів і конструкторів, лабораторії, столярна майстерня та майстерня з виготовлення прототипів. Послідовні версії конструкцій будуються, перевіряються та модифікуються.

Однак навіть дизайнери не в змозі передбачити все. Тому майже готові прототипи потрапляють на виставки й випробовуються відвідувачами. Команда спостерігає, чи привертає експонат увагу, чи інтуїтивно зрозумілий спосіб його використання, які реакції він викликає та що ще потрібно змінити. У цьому сенсі простір виставок стає лабораторією, а відвідувачі беруть участь у процесі створення нових експонатів.