Відень на зламі 20-го століття став ареною революційних змін у мистецтві та архітектурі. У 1897 році група молодих прогресивних художників на чолі з Густавом Клімтом порвала з академізмом і заснувала Віденську сецесію (Wiener Secession). Цей рух, натхненний природою і сучасністю, вніс в архітектуру органічні форми, елегантні лінії і незвичайні декоративні деталі. Відень став одним із центрів європейського авангарду, а його спадщина в стилі модерн і сьогодні прикрашає місто та вражає своєю пишністю. Одним з найвизначніших прикладів архітектури цього періоду є Церква ам Штайнхоф, перлина віденського модерну, дизайн якої належить руці найвидатнішого майстра цього періоду – Отто Вагнера.
Історія виникнення церкви
Церква Штейнгоф, також відома як церква Святого Леопольда, розташована на території колишньої психіатричної лікарні Штейнгоф у Відні і вважається однією з найважливіших релігійних споруд у стилі арт-нуво у світі. Будівництво церкви відбувалося між 1903 і 1907 роками, а її відкриття 8 жовтня 1907 року відвідав сам ерцгерцог Франц Фердинанд. Проект Вагнера, сучасний і новаторський, викликав чимало суперечок, особливо серед консервативних кіл віденської еліти. Незважаючи на це, храм став провідною спорудою епохи і досі вражає своїм унікальним зовнішнім виглядом і функціональністю.
Архітектура перлини модерну
Церква ам Штайнхоф, розташована на висоті 310 метрів над рівнем моря, вирізняється монументальним куполом і двома бічними вежами. У дизайні використовувалися сучасні матеріали і техніки – купол покритий позолоченою плиткою, а фасад виконаний з каррарського мармуру. Оздоблення церкви – робота найвидатніших митців віденського модерну. Коломан Мозер, один з ключових представників цього стилю, створив вітражі та мозаїки, які вражають багатством кольорів та символікою. Скульптурні ангели, що прикрашають фасад, є роботою Отмара Шимковіца, а монументальні фігури Святого Леопольда та Святого Северина – Ріхарда Лукша. Центральна мозаїка за вівтарем зображує візію небесного прийому душі померлого, що в поєднанні з сяючим золотом інтер’єру надає цьому місцю майже містичного відчуття.
C.Stadler/Bwag, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons
Унікальні рішення у церкві в Штайнгофі
Архітектурна точність архітектора проявляється в кожній деталі. Серед іншого, Вагнер запровадив закруглені кути, що мінімізує ризик травматизму. У бічні стіни були вбудовані аварійні виходи, а доступ до амвону можливий тільки з ризниці, що забезпечує кращий контроль над присутніми віруючими. Також використано поділ простору – окремі входи для пацієнтів чоловічої та жіночої статі, відповідно до тогочасних правил сегрегації у психіатричних лікарнях. Усередині церкви лави були різної ширини, щоб вмістити різні групи пацієнтів. Нефи були спроектовані таким чином, щоб акустика сприяла сприйняттю музики і слів, а пологий нахил підлоги полегшував видимість вівтаря. Навіть система вентиляції та освітлення були ретельно сплановані для забезпечення комфорту віруючих і пацієнтів лікарні.
Реконструкція та сучасне значення кірхи на Штайнгофі
Після довгих років занедбаності, церква ам Штайнгоф зазнала капітальної реставрації, яка розпочалася у 2000 році і тривала шість років. В рамках робіт було відреставровано мозаїки, позолочений купол і мармуровий фасад. Інтер’єр церкви повернув собі первісну пишність – від полірованих дерев’яних лавок до люстр і настінних прикрас. Кожна деталь була ретельно відреставрована, повернувши храму статус однієї з найцінніших пам’яток модерну в Європі. На знак визнання її мистецької та історичної цінності, церква ам Штайнгоф стала головним мотивом однієї з колекційних монет євро. Вона віддає данину баченню Отто Вагнера, який – хоча його не завжди цінували у свій час – збудував витвір архітектури, що випередив свій час. Сьогодні храм сяє над містом, як найкоштовніша коштовність.
Джерело: wienmuseum.at, stadt-wien.at
Читайте також: Архітектура | Церковна архітектура | Місто | Відень | Австрія
