Квартира, натхненна поезією Хосе Бергаміна. Інтер’єр прикрашають ікони дизайну 1950-х і 1970-х років.

Квартира, натхненна поезією Хосе Бергаміна, вийшла з-під олівця валенсійської студії Viruta Lab. Дизайн цього помешкання площею 56 квадратних метрів, розташованого в одному з мадридських житлових масивів 1980-х років, був заснований на рядках вірша “Anocheció Madrid” (“Мадрид, Мадрид”).

Валенсійська студія архітектури та дизайну інтер’єру Viruta Lab працювала над редизайном невеликої квартири площею 55,80 м2. У своєму вірші “Anocheció Madrid” мадридський автор 19-го століття віддає данину поваги нічному місту. Цей вплив відчули на собі засновники Viruta Lab, Давид Пуерта та Марія Дароз. Його можна побачити в кожному куточку квартири.

Цей спочатку компактний простір зберіг характерну напівтемряву і більшість перегородок. Підлоги з натурального дерева надають інтер’єру легкої вінтажності. У перегородках Viruta Lab використала напівпрозорі матеріали, таким чином запрошуючи природне світло в інтер’єр. Вірш Бергаміна прописаний у мармуровій вазі та п’єдесталі, чорних елементах меблів та аксесуарів, а також у темних відтінках синього, що нагадують про нічне небо та “діамант у чорному оксамиті”.

Квартира має прямокутне планування. Раніше вона була поділена на шість закритих зон, які Viruta Lab спростила до трьох, з єдиним повністю незалежним простором – ванною кімнатою. Видалення непрозорих перегородок дозволило відкрити весь житловий простір. Таке рішення вносить природне світло в усі куточки, які раніше були оповиті тінню. Крім того, студія спроектувала спеціальну прозору скляну стіну, що нагадує закриті клуби 1950-х років, яка тонко відокремлює лаунж-простір.

Вона має форму вітража в металевій рамі і є головним архітектурним акцентом у квартирі. З точки зору зберігання речей, вбудовані шафи створюють візуальну перегородку, що оточує кімнати, охоплюючи весь периметр квартири. Тут кашеміровий відтінок дерева контрастує з темними тонами дизайну інтер’єру, нагадуючи про меланхолійні дощові дні в ностальгічному Мадриді. Неправильна геометрія квартири була використана для створення двох лавок. Ці елементи не лише дозволяють зберігати речі, але й слугують зручними місцями для відпочинку та спостереження за вулицями району Салесас.

Планування кімнат орієнтоване насамперед на функціональність. У просторі кухні та ванної кімнати з’являється третій матеріал, що доповнює мінімалістичну палітру: порцеляна з ефектом золотистого мармуру. Що стосується підлогового покриття, то Viruta Lab вирішила зберегти оригінальні дерев’яні паркетні підлоги. Крім того, жовтуватий відтінок дощок було змінено, щоб досягти більш нейтрального, матового та природного кольору, що гармоніює з новим дизайном інтер’єру. Підлогу збагатили вовняними килимами у відтінках сірого, на яких лежать ікони дизайну 1950-х і 1970-х. Ці роботи, що мають яскраво виражений характер, стають головними героями простору. Тут верблюжий колір контрастує з холодним хромом і піскоструминною сталлю.

Марія Дароз та Девід Пуерта особисто підібрали більшість меблів у будинку. Їхньою метою було створити інтер’єр з характером, контрастуючи сильні лінії з архітектурним “м’яким” оточенням.

Дизайн: Viruta Lab
Марія Дароз та Давид Пуерта
Площа: 55,80 м2
Розташування: Мадрид
Фото: Палома Пачеко

Джерело: Viruta Lab

Читайте також: Іспанія | Мадрид | Квартира | Цікаві факти | Мінімалізм| Інтер’єри

Тема: квартира, натхненна поезією Хосе Бергаміна. Інтер’єр прикрашають ікони дизайну 1950-1970-х років.