Стадіон 10-річчя (офіційна назва: Stadion Dziesięciolecia Manifestu Lipcowego) є унікальним пам’ятником польського комунізму. Будівля, виконана в стилі соцреалізму, була відкрита в день свята Польської Народної Республіки, 22 липня 1955 року. Ідея будівництва полягала в тому, щоб створити місце, де комуністична влада могла б брататися з громадськістю. Стадіон став символом: ареною для зустрічей з народом. Протягом наступних років на ньому відбувалося багато різних заходів переважно спортивного характеру. 6 вересня 2008 року на стадіоні відбувся фінал серії Red Bull X-Fighters. Наприкінці заходу міністр спорту і туризму Мирослав Држевецький офіційно закрив Стадіон 10-річчя. Незабаром після цього розпочалося його знесення, а на місці культової споруди було зведено Національний стадіон.
Початкова концепція будівництва нової спортивної споруди у Варшаві виникла на початку 1950-х років. У 1953 році Асоціація польських архітекторів організувала архітектурний конкурс на проект олімпійського стадіону для столиці. Його виграла команда архітекторів: Єжи Гриневецький, Збіґнєв Іґнатович та Єжи Солтан, а також Марек Лейкам і Чеслав Раєвський. Незабаром після цього було прийнято рішення довірити Варшаві організацію П’ятого Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у 1955 році, що значно прискорило роботу (головною ареною заходу мав стати Стадіон 10-річчя). Будівельні роботи розпочалися в серпні 1954 р. З уламків варшавських будівель, зруйнованих під час Другої світової війни, було зведено верхівку споруди та насип для майбутніх трибун.
Вид стадіону з висоти пташиного польоту, 1960-ті рр. Джерело: Architektura Zarząd Główny Stowarzyszenia Architektów RP Wojskowy Instytut Geograficzny Warszawa
Єжи Гриневецький надихався архітектурою “Забороненого міста” в Пекіні. Територія, на якій стояв стадіон, була розташована в адміністративному районі Камйонки, між Саською Кенпою та Старою Прагою; у міжвоєнний період вона частково входила до складу Празького порту. Крім того, навіть після війни на місці майбутнього стадіону була невелика кількість приміських дерев’яних будівель.
Стадіон 10-річчя був спорудою олімпійського типу. Арена мала повнорозмірне футбольне поле, яке оточувала 8-смугова легкоатлетична доріжка довжиною 400 метрів. Трибуни під відкритим небом зі стаціонарними дерев’яними лавками, згідно з проектом, вміщували 71 008 осіб, хоча під час найбільших масових заходів вони вміщували майже 100 000 глядачів. Поблизу стадіону була автостоянка на 900 автомобілів, тренувальне поле, невеликий тренувальний зал, парк відпочинку та будівля для репортерів, якої сьогодні не існує.
Після 11 місяців будівництва – світового рекорду для об’єкта такого розміру – стадіон був офіційно відкритий у найважливіше національне свято Польської Народної Республіки, 22 липня 1955 року, в 11-ту річницю проголошення Маніфесту Польського комітету національного визволення. Воно також збіглося у часі з 5-м Всесвітнім фестивалем молоді та студентів. Після дуже помпезної урочистої церемонії в народному стилі відбулася інавгураційна спортивна подія, родзинкою якої став товариський футбольний матч між представництвами міст Варшави та Катовіце (тодішній Сталіногруд), який закінчився з рахунком 1:2 на користь гостей.
Об’єкт став репрезентативним стадіоном столиці, перебравши цю роль від варшавського стадіону Війська Польського. До кінця комуністичної епохи він приймав найважливіші спортивні події країни. Стадіон 10-річчя також використовувався в культурних і пропагандистських цілях. Тут організовували концерти, масові заходи, свята врожаю та відзначення важливих для влади соціалістичної Польщі ювілеїв. У 1968 році під час національного свята врожаю Ришард Сівець спалив себе на трибунах на знак протесту проти агресії військ Варшавського договору проти Чехословаччини. Про його смерть на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку.
17 червня 1983 року, під час своєї другої апостольської подорожі до Польщі, Іван Павло ІІ відслужив на стадіоні урочисту месу. Останній матч національної збірної з футболу у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи відбувся на стадіоні 17 квітня 1983 р. З того часу масивна споруда занепала, а її ремонт чи реконструкція були визнані економічно недоцільними. В обмін на утримання об’єкту, стадіон був переданий містом в оренду для комерційних цілей. На його вершині було відкрито знаменитий “Ярмарку Європа”, який налічував понад 5 000 торговців. Це був один з найбільших ринків на континенті.
“Jarmark Europa” працював до 30 вересня 2007 року. Через рік почалося пробне забивання паль для обстеження ділянки, на якій мав стояти новий стадіон, і підготовки тендерної документації. На місці стадіону “10-річчя” у 2007-2011 роках було збудовано новий Національний стадіон, який був однією з арен чемпіонату Європи з футболу 2012 року, а з 2012 року є головним стадіоном для польської національної збірної з футболу.
Вцілілі реліквії Стадіону 10-річчя (включаючи тунелі, пам’ятні дошки та адміністративну будівлю) можна побачити під час Історичного туру Національним стадіоном.
Джерело: polskieradio24.pl, przegladsportowy.onet.pl
Читайте також: Архітектура в Польщі | Архітектура Польської Народної Республіки | Місто | Історія | Цікаві факти | Варшава
