Текстильний будинок Вайхмана (Seidenhaus Weichamann) – один з найважливіших об’єктів модерністської архітектури Верхньої Сілезії. Він поєднує в собі елементи функціоналізму та експресіонізму. Знакова будівля була спроектована Еріхом Мендельсоном у 1920-х роках і стала першою з групи численних робіт архітектора, які мали значний вплив на формування архітектури пізніших універмагів.
Текстильний дім Ервіна Вайхмана був зведений у 1921-1922 роках у Ґлівіцах, в оточенні житлової та комерційної забудови початку 20 століття, на тодішній престижній, комерційній вулиці Вільгельмштрассе (тепер вулиця Звитяги), за проектом відомого німецького архітектора Еріха Мендельсона. Будівля була збудована для розміщення текстильної крамниці та інших допоміжних господарських приміщень.
Триповерхова споруда є раннім прикладом будівлі із залізобетонною конструкцією, доповненою цеглою. Вона поєднує в собі риси експресіонізму та функціоналізму, в тому числі естетику голландської групи De Stijl. Будівля збудована на неправильному плані, близькому до прямокутника. Вона має два поверхи і невелику прибудову, яка вважається третім поверхом. Вкрита пласким дахом. Фрагментований корпус характеризується ступінчастими висотами, помітними карнизами та смужками вікон. Вся конструкція спирається на ритмічно розташовані стовпи. Вона чітко розділена на комерційну частину на першому і другому поверхах та приватну частину на двох верхніх поверхах.
Текстильний дім Вайхмана у 1927 та 2023 роках. Джерело: Сілезька цифрова бібліотека та Eugeniusz S./fotopolska.eu
Новостворена будівля викликала значний інтерес в архітектурних та мистецьких колах, слугуючи вітриною для авангарду в Європі та відправною точкою для проектування багатьох набагато більших, відомих універмагів у тогочасній Німеччині, зокрема, у Штутгарті, Нюрнберзі, Бреслау та Хемніці. У 1932 році сім’я Вайхманів, зіткнувшись зі зростаючою агресією проти євреїв, була змушена покинути Глівіце та емігрувати до Сполучених Штатів, продавши крамницю. Після їхнього від’їзду власність перейшла до Макса Альтгассена, який загинув під час бомбардування Дрездена в 1945 році.
Після Другої світової війни в колишньому текстильному будинку розмістився, серед іншого, радянський книжковий магазин та інші магазини і заклади обслуговування, які знищили його первісний вигляд. Протягом наступних десятиліть будівля поступово занепадала. Будівля була внесена до реєстру історичних пам’яток 27 вересня 1988 року (рег. № A/1376/88W). У 2002 році компанія “H-Metallco” викупила будівлю у міста за результатами тендеру. Після цього вона була реконструйована з відновленням її колишнього вигляду. За це нові власники отримали почесну відзнаку “Moderna 2005” від архітекторів Сілезії. У 2008 році на вході було відкрито меморіальну дошку, присвячену Еріху Мендельсону, та інформаційну табличку. Сьогодні будівля є, серед іншого, штаб-квартирою банку.
Джерело: zabytek.pl, gliwiczanie.pl, sztetl.org.pl
Читайте також: Модернізм | Архітектура в Польщі | Пам’ятник | Історія | Місто
