Аптека “Під Мурзинем” (нім. Mohrenapotheke) є однією з найхарактерніших будівель Вроцлава, збудованих у дусі модернізму. Офісно-сервісна будівля стоїть на північному фасаді Сольної площі під номером 2/3. Вона була побудована на місці двох старих міщанських будинків, в одному з яких знаходилася аптека, що діяла ще з часів середньовіччя. Сьогодні будівля є, серед іншого, штаб-квартирою вроцлавської філії “Газети виборчої”.
На місці теперішньої авангардної будівлі з часів середньовіччя стояли дві кам’яниці. В одному з них, принаймні з другої половини 15 століття, була аптека. Від початку вона називалася “Mohren-Apotheke”, тобто аптека “Під негром”. Емблема будинку із зображенням голови негра і водночас назва аптеки, що асоціювалася з екзотикою, були дуже популярними в той час. Наприкінці 19 століття для прикраси фасаду на рівні першого поверху було виготовлено статую негра в натуральну величину.
Колишня аптека “Під негром”. Фото: Szczecinolog, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons
Власниця кам’яниці Доріс Лешніцер у 1924 році доручила модернізацію будинку шанованому вроцлавському архітекторові Адольфу Радінгу. Він реалізував проект реконструкції в дусі модернізму, зберігши при цьому первісний вигляд будівлі. Під час робіт з фасаду прибрали всі історичні деталі і надали йому геометризованого вигляду. На пофарбованому в білий колір фасаді по нижньому і верхньому краях віконних прорізів на кожному поверсі і на мансардній стіні були додані темні горизонтальні смуги, що контрастують зі світлим тинькуванням.
Аптека “Під Мурзинем” та сусідня кам’яниця Оппенгайма у 1936 та 2022 рр. Джерело: Цифрова бібліотека Вроцлавського та Щецінського університетів, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons
Перший поверх, де досі розташовувалася аптека, виклали керамічною плиткою, а вітрину збільшили. Ще цікавішим став її інтер’єр, викладений різнокольоровими прямокутними плитками та дзеркалами, що оптично збільшували простір приміщення. Завершували образ прямокутні світильники з матовим склом. У такому вигляді приміщення аптеки проіснувало трохи більше двох років, оскільки невдовзі родина Лешніцерів отримала у власність сусідній будинок № 2. Реконструкцію будівлі шляхом з’єднання її з новопридбаним будинком також доручили Радінґу. В рамках робіт меншу будівлю було знесено і замінено залізобетонною каркасною конструкцією.
Північний і західний фасади площі Соляної на початку 20 століття і сьогодні. Джерело: Архітектурний атлас Вроцлава та Google Maps
Флігель також був знесений, щоб можна було забудувати внутрішнє подвір’я. Горище старої будівлі також зняли, а на його місці звели два додаткові поверхи. Фасад був облицьований світло-сірими непрозорими скляними панелями, які контрастували з чорними смугами віконних прорізів з вставленими між ними чорними скляними панелями. Це доповнювалося округлими балконними балюстрадами та балюстрадою на терасі останнього поверху. У новозбудованій будівлі знову розмістилися приватні кабінети та офіси, а також орендовані квартири, конференц-зал, інгаляторій та рентген-кабінет. Відомі та шановані лікарі з Вроцлава орендували тут свої кабінети. Аптека, яка продовжувала працювати, була дуже успішною і, крім ліків, продавала також косметику під торговою маркою з головою негра.
Нічний вигляд будівлі на фото 1929 року і сьогодні. Фото: Universitätsbibliothek Heidelberg http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/form1929/0375 Die Form Jg. 1929 та Neo[EZN]/photopolska.eu, ліцензія: CC-BY-SA 3.0
У 1930-х роках, після приходу до влади нацистів, для родини Лешніцерів настали важкі часи. Як євреї, вони стали об’єктом переслідувань з боку нацистської пропаганди. У 1939 році аптека і вся будівля з кабінетами лікарів остаточно перейшла в інші руки. Будинок був пошкоджений під час облоги міста і відбудований у повоєнні роки, але в дещо відмінному від оригіналу вигляді. На першому поверсі продовжувала працювати аптека, а верхні поверхи були обладнані під квартири. У 1993 році будівля була внесена до реєстру історичних пам’яток. Наприкінці 1990-х років інвестиційна група “Живець” придбала будинок з наміром його перепланування. Проект в основному передбачав повернення до форми, спроектованої Радінгом, з відновленням скляного покриття фасаду та інших деталей.
Всупереч попереднім заявам інвестора, після реконструкції, проведеної у 1998 році, на першому поверсі будинку відкрили не аптеку, а відділення банку. Зараз там знаходиться заклад громадського харчування. Таким чином, більш ніж 500-річна історія аптеки “Під Мурзинем” завершилася. Під час реконструкції також відмовилися від чорної дерев’яної столярки на вікнах. Натомість було відтворено нічне освітлення у вигляді двох неонових вивісок – вертикальної з правого боку та горизонтальної на першому поверсі – і чотирьох горизонтальних флуоресцентних ламп, розміщених під підвіконнями. Останнім елементом реновації будівлі стала реставрація негритянської фігури, що прикрашала фасад. За це завдання у 2000 році взявся Станіслав Висоцький, скульптор з Вроцлава.
Зараз в орендованих офісних приміщеннях на верхніх поверхах знаходиться, серед іншого, редакція вроцлавської “Газети виборчої”.
Джерело: wikiwand.com
Читайте також: Модернізм | Архітектура в Польщі | Пам’ятка | Історія | Вроцлав
