“Взуття на березі Дунаю” – унікальний за формою і змістом будапештський меморіал Голокосту, створений за ідеєю кінорежисера Чани Тогай і спроектований скульптором Дьюлою Пауером. Пам’ятник було відкрито 16 квітня 2005 року. Він вшановує пам’ять жертв єврейського походження, які були розстріляні біля річки після того, як їм заздалегідь наказали роззутися, і їхні тіла впали в Дунай.
Відкриття меморіалу відбулося в День пам’яті жертв Голокосту, 16 квітня 2005 року, коли в Будапешті зібралися тисячі людей. Учасники “Маршу живих” пройшли зі смолоскипами до берега Дунаю поруч з площею Кошута, де о 9.30 вечора Петро Кіш, тодішній міністр і голова канцелярії прем’єр-міністра, відкрив пам’ятник у присутності самого прем’єр-міністра.
Взуття на березі Дунаю. Фото Денніса Джарвіса з Галіфаксу, Канада, CC BY-SA 2.0, через Вікісховище
На другий день, у неділю 17 квітня 2005 року, скульптуру “Черевики на березі Дунаю” відкрили представники церкви:
– Петро Кардош, головний рабин
– Геза Сабо, канонік, парафіяльний священик базиліки Святого Стефана
– Ференц Человський, пастор Євангельської церкви на площі Деак
– Габор Беркеші, пастор, священнослужитель Реформатської церкви
На меморіальних дошках написи угорською, англійською та івритом:
“Пам’яті жертв Будапешту, розстріляних на березі Дунаю озброєними стрілками
Відкрито 16 квітня 2005 року”
Меморіал розташований у Пешті – східній, переважно житловій частині Будапешта, яка становить близько двох третин усього міста. Він стоїть на набережній Дунаю, на південь від угорського парламенту і поруч з Угорською академією наук.
Композиція під назвою “Взуття на березі Дунаю” вшановує пам’ять тисяч людей, розстріляних на берегах річки взимку 1944/1945 років, коли члени угорської фашистської міліції, що належали до партії “Стріла”, вивезли до 20 000 євреїв з новоствореного будапештського гетто і вбили їх там. Потім їм наказали зняти взуття (це був цінний предмет одягу, який після масового вбивства міг бути вкрадений і перепроданий міліцією), а їхні тіла впали в річку і були віднесені течією. Скульптор створив шістдесят пар залізного взуття – дитячого, жіночого та чоловічого – відповідно до стилю епохи. Вони стоять покинуті на березі річки, наче їхні власники щойно зняли їх. Вони прикріплені до кам’яного берега, а за ними – кам’яна лавка довжиною 40 метрів і висотою 70 см.
Фонд “Марш живих” (March of the Living) – міжнародна організація, створена 20 років тому, до якої зараз належать 53 країни, в тому числі й Угорщина. Хода зі смолоскипами та церемонія завжди проходить там 16 квітня, за винятком тих днів, коли 16 квітня припадає на п’ятницю. Саме в цей день у 1944 році почалося переселення угорських євреїв до гетто. Під час ходи згадують євреїв, ромів, тих, кого переслідували за гомосексуальність, борців опору і тих, хто рятував переслідуваних.
Джерело: yadvashem.org, budapestinfo.hu
Читайте також: Цікавинки | Архітектура | Місто | Історія | Скульптура | Угорщина
