Сьогодні він має статус пам’ятки архітектури. Habitat 67 – це експериментальний житловий комплекс, збудований у Монреалі, Канада, стиль якого нагадує архітектуру бруталізму. Житловий будинок побудували з модулів, вбачаючи в цьому спосіб швидкого зведення житла. Оригінальна форма та унікальна конструкція будівлі принесли їй сьогодні статус пам’ятки архітектури.
Історія будівництва “Хабітат 67” пов’язана з Всесвітньою виставкою ЕКСПО 1967 року, що проходила в Канаді. Тодішній архітектор-початківець Моше Сафді вирішив реалізувати свій проект, над яким він працював ще під час навчання. Архітектор цікавився модернізмом і отримав свій перший досвід у цій галузі, працюючи в студії Луїса Кана у Філадельфії. Кана у Філадельфії. Результатом його сміливих задумів став житловий проект Habitat 67.
Житловий комплекс був побудований як один з тематичних павільйонів. Гаслом всесвітньої виставки ЕКСПО 1967 року було “Людина та її світ”. Як частина цього гасла, “Хабітат 67” був зразковим житловим комплексом, який був спроектований для задоволення всіх потреб людини. Відвідувачі з усього світу відвідували будівлю, а запрошені офіційні особи залишалися ночувати в деяких модулях.
Працюючи над проектом будівлі, Моше Сафді надихався архітектурою старих міст Близького Сходу, Японії та Італії. Весь комплекс розмістився на ділянці землі біля річки Святого Лаврентія, в районі Сіте-дю-Гавр у Монреалі. Цікаво, що спочатку архітектор побудував свій макет з… цеглинок Lego. Нічого дивного. Бруталістський житловий комплекс складається з 354 однакових за розміром модулів, тому створити суцільний блок було нескладно.
Збірні модулі побудовані з бетону. Складені один на інший, вони мають загалом 12 поверхів. Спочатку планувалося, що в “Хабітат 67” буде 1 200 квартир, але через фінансові обмеження було побудовано лише 158 квартир, площею від 56 до 167 квадратних метрів. Більші квадратні метри були отримані шляхом об’єднання деяких модулів у більші квартири. На сьогоднішній день існує 146 житлових одиниць, найбільші з яких побудовані з восьми модулів.
Проект будівлі передбачав, що кожен мешканець матиме доступ до власного саду. Цього вдалося досягти завдяки будівництву терас на дахах сусідніх “кубів”. Найменші тераси мають площу 21 квадратний метр, а найбільші – 93 квадратних метри. Хоча будівля виглядає як купа кубів, поставлених один на одного, насправді всі вони пов’язані між собою. Коридори проходять по всій довжині будівлі і розташовані на поверхах: 2, 5, 6 і 10. У будівлі також є шість ліфтів.
У 2009 році Міністерство культури Квебеку оголосило “Хабітат 67” об’єктом культурної спадщини.
Для шанувальників незвичайного дизайну Habitat 67 рекомендуємо статтю про штаб-квартиру Банку Грузії в Тбілісі, яку ми опублікували ТУТ.
джерело: Канадська енциклопедія
Читайте також: Бруталізм| Модернізм| Бетон| Блок| Садиба| Канада| whiteMAD в Instagram
