Євреї з’явилися в Конині близько 1397 року. Вони були частиною конінської громади протягом століть, беручи активну участь у розбудові міста. Їхнє існування закінчилося з окупацією Конина німцями, яка відбулася вже у вересні 1939 року. Вони зазнали негайних репресій – їхні матеріальні цінності були знищені або реквізовані, а люди поміщені в гетто. Єврейська громада міста припинила своє існування, але залишився важливий символ, який діє донині – синагога Коніна. Поліхромія інтер’єру колишньої синагоги на вулиці Міцкевича щойно внесена Великопольським воєводським управлінням охорони пам’яток до реєстру рухомих пам’яток Великопольського воєводства.
Адміністративне провадження у цій справі було розпочато за заявою законного власника об’єкта, тобто міста Конін. Розписи в інтер’єрі були окремо внесені до реєстру пам’яток як твори образотворчого мистецтва. До реєстру були внесені поліхромні розписи в головному молитовному залі: на його східній стіні, на балдахіні в центральній частині приміщення і на колонах, що підтримують балдахін. Рішення набуло юридичної сили.
Фото: Ґжеґож Буднік/матеріали Воєводського управління охорони пам’яток у Познані
Синагога в Конині була зведена у 1832 р. Вона була частиною комплексу, що формував центр єврейського кварталу в місті. У 1883 році будівля була розширена. Внаслідок військових дій під час Другої світової війни вона була частково зруйнована. У 1968 році синагога була внесена до реєстру нерухомих пам’яток колишнього Конінського воєводства. У 1983-1988 роках синагога зазнала капітального ремонту і була пристосована під філію Міської публічної бібліотеки. Вона виконувала цю функцію до 2004 року. У наступні роки вона перейшла у приватні руки. З грудня 2020 року синагога належить місту Конін. В результаті публічних консультацій з мешканцями міста було прийнято рішення використовувати будівлю для бібліотечних та культурних функцій.
До наших днів в інтер’єрі будівлі збереглися залишки оздоблення та обстановки, зокрема залишки арон га-кодеш (вівтарної шафи, призначеної для зберігання родалів), біми (подіуму з кафедрою в головному залі синагоги) та малярського оздоблення. Розпис східної стіни головного молитовного залу слугує своєрідним архітектурним обрамленням центральної частини, традиційно зайнятої вівтарною шафою. Ілюзіоністично розписані колони коринфського ордеру підтримують карниз, вигнутий у повні та потрійні стрілчасті арки. Оздоблені також віконні заглиблення. У верхній, стельовій частині стіни – розписна прикраса у вигляді ламбрекену. Колони беми мармурові, у верхніх частинах багато декоровані поліхромними смугами, що імітують візерунчасті тканини. Стіни навісу прикрашені розписами у вигляді ламбрекенів. Поліхромія є цінною частиною оздоблення будівлі, якій тепер буде надано додатковий і належний догляд.
Джерело: матеріали Воєводського управління охорони пам’яток у Познані
Читайте також: Пам ‘ятка | Архітектура в Польщі | Сакральна архітектура | Конін | Живопис
