Старий заміський будинок, розташований у тихій мальовничій місцевості, зачарував своїх майбутніх власників як садом, що забезпечував багато усамітнення, так і прекрасним лісом навколо. Незважаючи на те, що будівля перебувала в жалюгідному стані, вона приховувала в собі великий потенціал і виклик для дизайн-студії Miramari, якій було доручено її реконструювати.
Подружжя знайшло чарівне місце, яке з усіх боків було оточене прекрасним лісом. Розташування будинку забезпечувало значну частину приватності, яку вони шукали і бажали, але сама будівля потребувала повного капітального ремонту. Як згадує дизайнер Моніка Тернер, від будівлі залишився лише дах і зовнішні стіни. Врятована історична субстанція була адаптована до потреб нових власників. Кілька великих розсувних вікон були спроектовані таким чином, щоб впустити в будівлю приголомшливий краєвид. У той же час, власники прагнули зберегти первісний вигляд будівлі.
Двосхила стіна будинку була витримана в стилі, схожому на навколишні сільські будівлі. Арочні вікна зі своїм звичним характером чудово підкреслюють історичний дух старої садиби. У роботі над садом архітектори Miramari об’єднали зусилля з інженером Яною Пишковою, а пізніше з архітектором Яном Захорою. Приватність мешканців перед будинком забезпечують стилізовані ворота з хвірткою.
Простора концепція будинку вражаюче поєднується з фасадом. З усіх вікон відкриваються гарні та безперешкодні краєвиди. Основний простір будинку архітектори розробили максимально ефективно і комфортно. Головна спальня має гардеробну кімнату та велику ванну кімнату. На другому поверсі будинку є місце для додаткової окремої кімнати та кабінету. На терасі поруч з будинком і під горіховими деревами в саду облаштована зона відпочинку для посиденьок з сім’єю і друзями в оточенні мальовничої природи. Власнику будинку подобаються світлі, просторі приміщення, але, незважаючи на їхню відкритість, вони повинні бути дуже затишними.
“Я завжди намагаюся створювати інтер’єр таким чином, щоб він був гостинним і комфортним, а клієнт відчував, що простір огортає його теплою ковдрою. Тут не може бути холодно!” – каже дизайнерка Моніка Тернер.
Цього, безсумнівно, вдалося досягти. Ціле справляє враження абсолютно гармонійного і компактного. Ніщо тут не кричить, кожен об’єкт є частиною єдиного цілого. Використані кольори створюють палітру м’яких, нейтральних відтінків бежевого, сірого, білого та коричневого. Щоб досягти необхідної патини, автори пофарбували будівлю вапном, а кам’яний цоколь завершує історичний характер. Підлоги в будинку зроблені з бетону, дерева або вистелені натуральним килимом. Багато елементів внутрішнього оздоблення та меблів також виконані з дерева, а частину старих крокв було вирішено оголити.
Важливу роль тут відіграє освітлення, інтенсивність якого адаптована до часу доби. Власники дуже задоволені своїм заміським будинком. Вони цінують, наприклад, підвіконня для сидіння біля великого вікна у вітальні, а також довгу лавку біля каміна, яка, з одного боку, служить сидінням за обіднім столом, а з іншого – місцем для телевізора і зберігання дров. Їхнє незмінне захоплення також поширюється на велику гардеробну кімнату та простору і наповнену світлом ванну кімнату.
Джерело: miramari.cz
Читайте також: Архітектура | Чехія | Дерево | Вінтаж | whiteMAD в Instagram
Тема: Сільський будинок, оточений лісом. Занедбана ферма отримала друге життя
