Сьогоднішній Лондонський міст мало нагадує свій попередній вигляд. Колись на мосту, збудованому в 13 столітті, стояли численні таунхауси, на першому поверсі кожного з яких розташовувалися магазини. Свого часу це була одна з найважливіших торгових вулиць лондонського Сіті. З часом кам’яниці знесли, але цікава історія мосту не закінчується знесенням старої переправи – наступник старого мосту був проданий і вивезений до Америки.
Римське походження
Перша переправа через Темзу була створена римлянами в першому столітті нашої ери. Тоді понтонний міст мав з’єднати поселення Лондініум з південним берегом річки. Після падіння імперії римське місто і міст занепали. В англосаксонський період численні мости були створені з дерева, яке часто піддавалося пожежам. У 11 столітті міст знову відбудували нащадки вікінгів, які завоювали Англію після 1066 року. У той час була навіть створена спеціальна гільдія, якій доручили догляд за мостом.
Будівництво міцного мосту з будинками, крамницями та великими воротами, де збиралися митні збори, було завершено в 1209 році. Переправа, що з’єднувала лондонське Сіті та сусіднє містечко Саутворк, мала довжину 282 метри. Кам’яна конструкція спиралася на 19 колон з камерами для захисту від криги. Вагу мосту витримували арки, встановлені між опорами. Цікаво, що вузький простір між опорами впливав на силу течії річки. Взимку Темза замерзала, оскільки вода текла дуже повільно.
Мешканці мосту
Дорога, що вела через міст, була менше 5 м завширшки. Натомість весь міст був завширшки 7,3 м. Обмежений простір змушував мешканців розбудовуватися вгору. Окрім будинків, на мосту знаходилися різноманітні крамниці та майстерні ремісників. На мосту можна було купити, серед іншого, галантерейні вироби, рукавички, стріли, столові прилади чи щітки.
Характерними спорудами на мосту були каплиця, кам’яна брама і вежа з пішохідним мостом посередині. Окрім своєї митної функції, брама виконувала й іншу, досить сумнозвісну роль. На брамі були прикріплені голови зрадників. Перша голова, виставлена на брамі, належала лідеру повстання шотландських лицарів Вільяму Воллесу. У 18 столітті на місці вежі з’явився Нонсуч-хаус. Чотириповерховий будинок став фактично новими воротами і окрасою мосту. У Нідерландах спеціалізовані майстри побудували, а потім розібрали Нонсуч-хаус. Ошатна будівля, схожа на палац, була побудована без використання жодного цвяха. Частини споруди були з’єднані дерев’яними кілочками. Це була перша задокументована збірна будівля.
Середньовічна реліквія
У 18 столітті міст вже був застарілим. Будинки часто обвалювалися, а вузька вулиця не була пристосована для руху міського транспорту. Пожежі на мосту були не рідкістю, хоча слід зазначити, що міст пережив Велику лондонську пожежу 1666 р. З часом будинки, збудовані на мосту, почали прибирати, щоб розширити вулиці. До 1761 року на Лондонському мосту вже не було жодної будівлі. Нова розширена вулиця була 14 метрів завширшки. Уздовж мосту також були побудовані нові балюстради і алькови (ніші). Крім того, дві центральні арки були з’єднані в одну велику, щоб збільшити пропускну здатність.
Зусилля радників лондонського Сіті не врятували міст від загибелі. У 1832 році оригінальний Лондонський міст було знесено. За кілька метрів від нього було збудовано новий, ширший міст з граніту. Нова переправа була збудована за спільного фінансування британського уряду та влади лондонського Сіті. Конкурс на проектування Лондонського мосту був оголошений ще в 1799 році, а весь процес проектування і будівництва зайняв понад 30 років. Шотландський інженер Джон Ренні спроектував Лондонський міст з п’ятьма широкими арками, і саме його ідея перемогла в конкурсі. Зі зростанням урбанізації та промисловим бумом дев’ятнадцятого століття новий міст швидко став найжвавішим місцем у Лондоні.
Навіщо мільйонеру міст?
Після кількох десятиліть збільшеного трафіку на Лондонському мосту було помічено, що міст руйнується на 2,5 см кожні вісім років. Швидкість руйнування прискорилася, і до 1924 року різниця у висоті між частинами мосту становила цілих 9 см.
Проблема затягнулася до 1960-х років, коли один з членів міської ради запропонував продати міст. Хоча ця ідея здавалася божевільною, місто знайшло іноземного покупця. У 1968 році американський бізнесмен Роберт П. МакМаллок купив міст за 2,46 мільйона доларів, що з урахуванням інфляції становить 21,936 мільйона доларів сьогодні.
Навіщо мільйонерові міст? Виявляється, щоб перекинути його через річку в штаті Арізона. Частини Лондонського мосту були перевезені кораблем через Панамський канал і зібрані в місті Хавасу за три роки. МакМаллок був засновником Лейк-Хавасу-Сіті і хотів зробити місто, яке будувалося на березі озера, відомим, придбавши знаменитий англійський міст. На знак подяки підприємець подарував акр землі на озері Хавасу-Сіті Управлінню Лондонського мосту. До сьогодні Лондонський міст в Арізоні є однією з найбільших визначних пам’яток штату.
Цікаво, що в британській пресі ходили чутки, що американець переплутав Лондонський міст з приголомшливим Тауерським мостом. Однак член міської ради, відповідальний за продаж мосту, спростував ці повідомлення. Рішення про продаж, не кажучи вже про купівлю мосту, стало великою несподіванкою для людей як у Великій Британії, так і в США.
Конкретна історія
Гроші, отримані від продажу мосту 1831 року, пішли на будівництво нинішнього Лондонського мосту. У 1973 році королева Єлизавета II офіційно відкрила новий міст. Цього разу Лондонський міст мав лише три арки. Одна велика арка посередині підтримувалася бетонними стовпами. Бетонна конструкція є міцною і функціональною, хоча і скромною з точки зору естетики.
Нинішній Лондонський міст є дуже добре спроектованою спорудою порівняно з попередніми переходами. Однак історія мосту, який раніше з’єднував два міста, не відображена в архітектурі новітнього Лондонського мосту. Міст, який проіснував 550 років, сьогодні можна побачити лише на старих картинах.
Джерело: English Heritage
Читайте також: Архітектура | Історія | Цікаві факти | Лондон | Великобританія | whiteMAD в Instagram
