До 1939 року варшавський Міров був переважно заселений єврейським населенням. З листопада 1940 до серпня 1942 року він перебував переважно в межах гетто. Під час Другої світової війни будівлі містечка були значною мірою зруйновані. До наших днів збереглися невеликі фрагменти кварталів та ізольовані форпости. Одним з них є прибутковий будинок Гуревичів, що стоїть на вул. Холодній, 41. Будівля була зведена на початку 20 століття. Під час Варшавського повстання він згорів, але після війни був визнаний придатним для реконструкції. Сьогодні він стоїть окремо серед новішої та вищої архітектури і чекає на реставрацію.
Шестиповерховий будинок був побудований між 1912 і 1913 роками, джерела вказують на різних власників, але, як встановив у своїй докторській дисертації Пьотр Кілановський, будівля була зведена Максиміліаном Гуревичем. Споруда складалася з парадного будинку та двох бічних флігелів. Вони утворювали єдине напіввідкрите внутрішнє подвір’я. Всі приміщення першого поверху мали торгово-сервісний характер, а на другій осі розташовувалася брама-проїзд. Перший і другий поверхи були оздоблені фільончастим рустом. На верхніх поверхах були розміщені ліпні деталі, такі як маски та гірлянди, розміщені в підвіконних панелях.
Прибутковий будинок Гуревича сьогодні. Фото: whiteMAD/Mateusz Markowski
Вражаючий фасад на рівні другого поверху прикрашали еркери. Розміщені в них вікна вирізнялися напівкруглим завершенням. Над самим верхнім поверхом розташовувався карниз, який переходив у напівкруглий фронтон. Перша і шоста вісі були у вигляді мансарди. Проїзд брами був викладений керамічною плиткою, а парадні сходи прикрашали ковані балюстради та тераццо. Сходові майданчики були викладені декоративною теракотою. Бічні флігелі були значно скромнішими. До них вели сходові клітки з дерев’яними сходами.
Кам’яниця у 1938 та 2024 роках. Фото: Державний архів у Варшаві та whiteMAD/Mateusz Markowski
Пізніше будинок було продано Акціонерному товариству Лампової фабрики – Братам Бруннер-Шнайдер і Р. Дітмару. Фабрика виробляла парафінові лампи, газові лампи, електричні лампи, пальники та різні види газових плит і кухонних приладів, а також вироби з алюмінію та інших металів. Фабрика розташовувалася на території за адресою вул. Холодна, 43. У 1929 році фабрика перейшла у власність компанії “Металамп”. У міжвоєнний період та під час кризи на внутрішньому ринку компанія була скромним постачальником службових ламп для поліції, армії та залізниці.
1941 рік, брама № 2 до Варшавського гетто і те саме місце сьогодні. Праворуч – будинок на вул. Холодній, 41. Фото: Central Judaica Database http://judaika.polin.pl/dmuseion та whiteMAD/Mateusz Markowski
У 1939 році будинок належав Сарі Ерліх. До війни на першому поверсі кам’яниці містилася цукроварня “Share Sugar Shop”, магазин велосипедів та велозапчастин Яна Квапіша, а також штаб-квартира Робітничого спортивного клубу “Пшедвіт”. Від 16 листопада 1940 р. до листопада 1941 р. поруч з будинком була розташована Брама № 2 Варшавського гетто. Межа відокремленої території була проведена по стінах будинку вздовж вулиці Вроня. У грудні 1941 р. вся територія на захід від вулиці Желязни була виключена з гетто. Про це нагадує меморіальна дошка на фасаді будинку та контур стіни, позначений на бруківці.
28 квітня 1965 р. і 2024 р., перспектива вулиці Холодної – вид з вулиці Товарової. У центрі – кам’яниця Гуревича. Фото: NAC – Національний цифровий архів www.nac.gov.pl/ та whiteMAD/Mateusz Markowski
Під час Варшавського повстання будинок був пошкоджений і спалений. Однак, завдяки вогнетривким перекриттям, Бюро капітальної реконструкції визнало його придатним для реконструкції. Це одна з небагатьох довоєнних кам’яниць на вулиці Холодній, що збереглася до наших днів. Сьогодні його зовнішній вигляд відрізняється від первісного. Після війни будинок був знижений на один поверх, він вже не має характерного напівкруглого фронтону та мансарди у зламаному даху. Весь фасадний декор також був знятий і гладко заштукатурений. На щастя, збереглися ковані балюстради балконів і частина внутрішнього оздоблення. На вулиці Холодній, перед будинком, досі можна побачити бруковану вулицю зі старими трамвайними рейками, які не використовувалися десятиліттями.
Навколо кам’яниці зводилися і продовжують зводитися нові будівлі. Історична пам’ятка чекає на ремонт і відновлення своєї колишньої слави. На щастя, вона не занедбана, і це дає надію.
Джерело: warszemuzik.org
Читайте також: кам ‘яниця | Варшава | Архітектура в Польщі | Цікавинки | whiteMAD в Instagram
