Завершився ремонт комунальної квартири на вулиці Канонії, 10/12/14, а разом з ним і збереження унікального елементу. Йдеться про виявлений минулого літа цегляний фриз, викладений з пальців, тобто середньовічної цегли. Це одна з небагатьох оригінальних збережених частин кам’яниці, майже повністю зруйнованої під час Варшавського повстання.
Кам’яниці на вулиці Канонії були зведені у 16 столітті для варшавських каноніків. Вони розташовані позаду собору Святого Івана Хрестителя, між територією колишнього цвинтаря та оборонним муром Старого міста. Відбудовані в 17-18 століттях, вони були зруйновані під час Варшавського повстання, разом з майже всім Старим містом. З історичних будівель вціліли фрагменти стін підвалів, а в наземній частині згоріли всі перекриття. Всі стіни були знесені, за винятком фасадної стіни кам’яниці Канонія 10 та невеликого фрагменту перекриття першого поверху кам’яниці Канонія 12. Межові стіни між будинками вціліли фрагментарно. Реконструкція кам’яниць була проведена у 1957-1959 роках.
Реконструкція кам’яниць, 1958 р. Джерело: http://fortepan.hu
Для підготовки висновку на замовлення Управління охорони пам’яток столиці у приміщеннях були проведені розвідкові розкопки з метою визначення стратиграфії, тобто хронології будівельних перетворень та змін у просторовому плануванні приміщень, здійснених під час реконструкції кам’яниць. Дослідження підтвердили, що, окрім внутрішньої стіни з цегляним фризом та фасадної стіни, всі інші стіни приміщень є сучасними і датуються повоєнним періодом.
Приміщення з фризом до і після консервації. Фото: Варшавська ратуша
Проведені розкопки також підтвердили, що інтригуючий цегляний фриз, розташований в одному з приміщень, є історичним елементом будівлі, збереженим і залишеним на місці в рамках післявоєнної реконструкції. Оригіналом є нижній шар вертикально вирівняних головок (так званий валик), який був консольно вмурований у стіну. Цегла в цьому місці облущена і позбавлена свого первісного профілю. Подальші розкопки верхнього шару фриза, на стику зі стіною, показали, що цеглини тут були перемуровані глибоко, на тому ж розчині, що й валик. Вони мають чіткі сліди обпалення.
Фриз до і після консервації. Фото: Варшавська ратуша
Майже всі цеглини – це так звані “пальці”, тобто середньовічні цеглини середнім розміром 8x13x27 см, зведені на однорідному піщано-вапняному розчині. Таким чином, досліджуваний цегляний фриз є автентичним історичним декоративним елементом інтер’єру будівлі, не знищеним під час війни і збереженим під час післявоєнної реконструкції. Це єдине місце в інтер’єрі, окрім підвалу, де видно цегляні конструкції з історичної цегли.
Канонія у 1945 році і сьогодні. Фото: Tygodnik Stolica № 03 (1415) 19.01.1975 та Mariusz Brzeziński/photopolska.eu
Досі незрозуміло, яку функцію первісно виконував фриз: чи це фрагмент стіни, що залишився від трансформацій, пов’язаних із знесенням склепіння, чи залишок фундаменту для стельових балок, чи стіну звели, щоб розширити приміщення, потоншивши стіну і повернувши верхній частині належну товщину.
Реконструкція порожньої будівлі під керівництвом ZGN Śródmieście дала можливість провести роботи з консервації та реставрації фризу, які BSKZ замовила минулого року. Цегла фриза була з’єднана цементним розчином, а шви пофарбовані білою фарбою. Роботи включали очищення поверхні від пилу, видалення сучасного цементного розчину та реконструкцію швів за допомогою розчинів на основі вапняного розчину з відповідною пористістю та забарвленням.
Джерело: Мерія Варшави
Читайте також: Архітектура | Будинок | Місто | Варшава | Архітектура в Польщі
